Тема №10. Складники розріджувачів і їх роль.

План

План

1. Складники розріджувачів і їх роль.

2. Вимоги до складників що входять для приготування розріджувачів сперми.

 

1.При розведенні сперми досягають такої мети:

1) Збільшення об'єму еякуляту, що дає можливість замінити  розріджувачем  значну частину сперми, яку вводять самці. Для тварин маткового типу природного осіменіння (коні, свині) збільшення об'єму сперми, що вводиться, підвищує запліднюваність самок. При осіменінні самок піхвового типу (корови, -вівці, кози) збільшення об'єму має суто технічне значення, даючи можливість поділяти еякулят на велику кількість доз і обійтися при цьому без введення доз дуже малого об'єму, що створило б значні технічні незручності.Так, виділюваний бугаєм за одну садку об'єм спер­ми, що дорівнює звичайно 4—6 мл, без розведення мож­на поділити не більш ніж на 10—20 доз (вводити коро­вам дози, менші за 0,3—0,5 мл, технічно важко). Розвівши той самий еякулят у 10—15 разів (звичайно, за умови, що сперма доброякісна), матимемо 40—90 мл розведеної сперми, яку можна використати для осіме­ніння 40—90 корів, вводячи їм по 1 мл, а при великому розведенні кількість осіменених корів може бути збіль­шена до 200—300.

2) Створення оптимальних умов для сперміїв частковою заміною плазми сперми розріджу­вачем, який містить глюкозу (або інші цукри) і цитрат натрію. Цукри є енергетичним матеріалом для сперміїв, а також охороняють їх від втрати електричного заряду. Цитрат натрію нейтралізує молочну кислоту та інші кис­лі продукти розпаду, зв'язує іони кальцію, які шкідливо діють на сперміїв. Крім того, цитрат натрію бере участь у процесі дихання сперміїв.

3) Підвищення стійкості сперміїв до швидкого охолодження і заморожування, що досягається введенням у розріджувач жовтка куря­чого яйця, гліцерину та інших речовин.

4) Гальмування обмінних процесів у сперміях, щоб подовжити строки зберігання їх. Цьо­го досягають введенням у розріджувач таких речовин, як двоокис вуглецю, органічні кислоти, хелатон.

5) Пригнічення розвитку бактеріальної флори у спермі, для чого у розріджувач вводять антибіотики.

У деяких випадках потрібно змінити   консистенцію сперми, зробивши її драглистою. У та­ких випадках до розріджувача додають желатину або якусь іншу речовину, що має подібні властивості.

 

2.Доброякісний розріджувач повинен забезпечити три­валу виживалість сперміїв і збереження ними заплід­нювальної здатності. Щоб відповідати цій основній умові, розріджувачі повинні задовольняти кілька за­гальних вимог.

По-перше, розріджувач повинен бути ізотонічним, тобто мати такий самий осмотичний тиск, як і у спермі того виду тварини, для якого він призначений. Концен­трацію цукрів, солей та інших розчинених у розріджу­вачі речовин добирають за допомогою розрахунків, а потім уточнюють спеціальними дослідами на спермі відповідного виду тварин.

Виготовляючи розріджувач, треба точно відважувати згадані в інструкції кількості речовин і не менш точно відмірювати дистильовану воду, в якій розчиняються ці речовини; інакше розріджувач не буде ізотонічним. Слід звернути особливу увагу на те, щоб реактиви, які вико­ристовуються при виготовленні розріджувача, були високоякісні і зберігалися в сухому місці в добре закри­тих банках. Реактиви, які відволожилися, застосовувати не можна, бо кількості увібраної ними води точно вра­хувати неможливо. Крім того, у вологих цукрах звичайно швидко розвивається мікрофлора, яка розкладає цукри, причому утворюються шкідливі для сперміїв продукти розпаду.

Деякі солі, що застосовуються для розріджувачів (наприклад, натрієві солі лимонної і фосфорної кислот), можуть мати різну кількість так званої кристалізаційної води, яка при неправильному зберіганні (у погано за­критій банці, що перебуває в дуже сухому місці) може частково втрачатися. Наявність у банці зруйнованих, побілілих кристалів, які втратили прозорість, свідчить про часткову втрату кристалізаційної води. При засто­суванні такої солі розріджувач не буде ізотонічним. Слід звертати особливу увагу на склад цитрату на­трію, який часто застосовується при виготовленні роз­ріджувачів. Для розріджувачів можна використовувати тільки тризаміщений цитрат натрію, що має солонува­то-лужний смак. Двозаміщений цитрат натрію (з їдким кислим смаком) застосовувати не можна. Оскільки у водопровідній і колодязній воді є розчинені речовини, склад і концентрація яких невідома, для виготовлення розріджувачів слід користуватися тільки дистильованою водою (а ще краще — бідистильованою).

Друга важлива вимога до розріджувачів полягає в тому, щоб речовини, які входять до складу їх, не дія­ли шкідливо на сперміїв. Не кажучи вже про "отруйні для сперміїв речовини (якими є, наприклад, солі важких металів — свинцю, олова та ін.), до розріджувача не рекомендується вводити хлористі солі, оскільки іон хло­ру руйнує ліпопротеїдний покрив спермія. Шкідлива дія властива також солям дво- і тривалентних металів, іони яких швидко нейтралізують електричний заряд сперміїв, внаслідок чого відбувається аглютинація останніх. Антибіотики, що вводяться у сперму, як правило, позитивно впливають на переживаність сперміїв. Проте деякі серії пеніциліну і стрептоміцину знижують жит­тєздатність сперміїв; тому слід спеціально перевірити, чи мають вони токсичні властивості.

Склад розріджувача повинен відповідати характер­ним особливостям сперми даного виду тварин. Так, для густої сперми барана і бугая, в якій швидко нагрома­джується молочна кислота, розріджувач повинен місти­ти буферні солі (цитрати, фосфати), що нейтралізують кислоту; для сперми жеребця вводити буферні сполуки немає потреби. Розріджувачі для сперми жеребця, як правило, не мають солей (оскільки їх без того багато у плазмі сперми) або містяться вони у незначній кілько­сті. Навпаки, вміст у розріджувачі цукрів значно поліп­шує переживаність сперміїв.

Цукри (глюкоза, сахароза, лактоза й особливо фруктоза), а також лецитин, що вводиться з жовтком, є для сперміїв енергетичним матеріалом, а тому вони входять до складу більшості розріджувачів. Рекомен­дується використовувати жовтки з яскраво-оранжевим забарвленням — це сприяє кращому зберіганню спер­міїв.