ТЕМА № 103. Лікування самок з патологією статевих органів. Профілактика гінекологічних захворювань. Контроль і облік стану відтворення тварин.

План.

1. Завдання при лікуванні тварин з хворобами статевих органів.

2. Особливості лікування корів при вестибуло-вагінітах.

3. Особливості лікування тварин при ендометритах.

4. Профілактика гінекологічних захворювань

5. Створення умов утримання і догляду тварин.

6. Чітка акушерсько-гінекологічна диспансеризація.

 

 

1. Довгий час у ветеринарній гінекології для лікування тварин з патологією статевих органів застосовували розчини дезінфікуючих, припікаючих, в’яжучих і подразнюю-чих речовин. Їх рекомендували для промивання, іригації та спринцювання порожни-ни матки і піхви.

​

Дослідженнями, проведеними під керівництвом І. С. Нагорного встановлено, що розчини цих речовин руйнують або осаджують глікозамінглікани (муцини) секрету геніталій, подразнюють слизову оболонку, тобто діють ятрогенно. Було зроблено ви-сновок про недоцільність введення в порожнину геніталій лікарських засобів у ви-гляді водних розчинів, за винятком розчинів антибіотиків.

Будь-які маніпуляції в порожнині статевих органів виконують після надійної фік-сації тварин, механічної очистки ділянки статевої щілини, ануса, промежини і кореня хвоста та їх дезіфекції.

​

Метою лікувальних заходів, перш за все повинно бути підвищення резистентності та імунного статусу організму тварин.

​

2. Особливості лікування корів при вестибуліті і вагініті. У порожнину піхви вво-дять тампон Мікулича, просочений емульсією синтоміцину або стрептоциду, маззю Конькова, мастисаном з трициліном або іншими антибіотиками і сульфаніламідами. Для доброї фіксації порошків марлеву серветку змазують однією з названих емульсій або стерильним риб’ячим жиром, комплексними вітамінними препаратами (тривіт, тетеравіт, декамевіт). Кінчик тампона виводять із статевої щілини або залишають в глибині на межі піхви і присінку. До складу емульсій або мазей можна вводити 1 % новокаїну.

​

Введення тампона можна поєднувати з парасакральною новокаїновою блокадою за В. І. Завірюхою.

У корів при достатній годівлі та тривалому стійловому утриманні трихомонозний вагініт і ендометрит самовиліковуються протягом 18–34-х днів. Самовиліковуван-ня прискорюється під час тічки і охоти, а також влітку при пасовищному утриманні тварин. Нерідко через 24–48 годин після аборту і вигнання плода та навколоплідних облонок у виділеннях із статевих органів корови, яка абортувала, не виявляють збуд-ника трихомонозу і протягом 5–10 днів настає самовиліковування. Добрі наслідки дає внутрішньом’язове введення коровам синестролу 2–3 рази по 3–6 мл, фолікулі-ну – 1 500–2 000 ОД, пітуїтрину – 5–10 мл, внутрішньовенно – суміші розчинів 40 %-ї глюкози 100 мл, 10 %-го кальцію хлориду 100 мл і 5 %-ї аскорбінової кислоти 20 мл.

Для підвищення стійкості організму щодо трихомонад і продуктів запалення, особливо при хронічному перебігу процесу, застосовують тканинні препарати в дозі 20–25 мл або аутогемотерапію (І. С. Нагорний).

​

3. Особливості лікування тварин при ендометриті. Основна мета лікування – від-новити здатність самиць до відтворення нащадків. Його спрямовують на асептизацію внутрішнього середовища матки, регенерацію епітелію ендометрію та залоз.

З цією метою застосовують: патогенетичну терапію (новокаїнові блокади за В. І. Завірюхою, І. Г. Морозом, М. В. Плахотіним, Г. С. Фатєєвим), тканинні препара-ти із печінки, селезінки, плаценти, алое, ФІБС, аутогемотерапію.

​

З метою посилення скоротливої функції матки, збільшення виділення слизу із за-лоз і кращого розкриття шийки матки роблять масаж матки через пряму кишку один раз на добу, 3–6 разів з інтервалом 1–2 дні, під шкіру або внутрішньом’язово вводять масляний розчини синестролу – 3–6 мл, пітуїтрину – 5–10 мл, фолікуліну – 1 500–

2     000 ОД, карбохоліну – 2–3 мл; внутрішньовенні вливання 20–40 %-го розчину глю-кози – 100–200 мл з 10 %-им розчином кальцію хлориду 100–150 мл і 5 %-ї аскорбі-нової кислоти 20–30 мл.

Добрий результат дає введення в аорту 1 %-го розчину новокаїну дозою 100 мл з по-вторенням через 48 годин (Д. Д. Логвинов, В. С. Гонтаренко), або у вену 0,5 %-го розчину новокаїну з розрахунку 0,5–1 мл на 1 кг маси тіла (2–3 ін’єкції з інтервалом 4–5 днів).

При аутогемотерапії свіжу кров зразу ж вводять внутрішньовенно у дозі 60–100 мл

3     інтервалом 3–4 дні або стабілізовану 5 %-им розчином натрію цитрату (на 100 млсвіжої крові беруть 10 мл розчинунатрію цитрату, кров утримують вхолодильнику 3–5 днів при темпера-турі 3–5 °С) і теж вводять внутріш-ньом’язово через день в дозах 25,50, 75 мл або 50, 75, 100 мл. У кровдоцільно додавати 250–500 тис. ОДпеніциліну або стрептоміцину. Пере-ливання крові, особливо опроміне-ної ультрафіолетовими променями,(УФОК) має виражену високу тера-певтичну ефективність у корів.

З успіхом використовують мето ди фізіотерапії .

4. Хвороби органів розмноження у сільськогосподарських тварин слід розглядати не як локальні захворювання статевих органів, а як загальне захворювання організму тварини. Тому система профілактики хвороб органів розмноження повинна включати комплекс господарсько-зоотехнічних, спеціальних ветеринарних та санітарно-гігієнічних заходів при вирощуванні ремонтного молодняку, осіменінні корів і телиць, підготовці їх до плодоношення та пологах, а також у післяпологовий період.

​

Для відтворення відбирають клінічно здорових телиць з урахуванням молочної продуктивності та плодючості їх батьків. Ремонтних телиць забезпечують повноцінним годуванням, що дозволяє до 18-місячного віку досягати маси тіла 340-370 кг. За 6-місячний молочний період вони повинні отримати 280-300 кг незбираного молока, 400-600 кг відвійок, 170-200 кг концентрованих кормів, 200-300 кг хорошого сіна і сінажу, 300-400 кг силосу і коренеплодів. За клінічними, морфологічними, біохімічними та іншими параметрами контролюють їх ріст і розвиток. При необхідності вносять відповідні корективи в годування і утримання. У літній період перевага віддається табірної-пасовищного утримання.

​

У період осіменіння середньодобовий приріст маси тіла повинен бути вище 500 м. При заплідненні телиць і корів керуються інструкцією по штучному заплідненню корів і телиць, ветеринарно-санітарними правилами при відтворенні.

Годівля та утримання вагітних тварин здійснюються відповідно до норм і раціонами годівлі сільськогосподарських тварин і ветеринарно-санітарними правилами для молочних ферм і комплексів.

Глибокотільних корів під час запуску (за 60-65 днів до очікуваних пологів) піддають повному клінічному обстеженню, звертаючи особливу увагу на вгодованість, стан волосяного і шкірного покриву, кістяка, копитного роги, молочної залози, а також масу тіла. Корови підлягають перевірці на субклінічний мастит одним з швидких діагностичних тестів. При показаннях проводять глибше дослідження серцево-судинної і нервової систем.

​

Для клінічно здорових тварин характерні хороші вгодованість і загальний стан, блискучий волосяний покрив, міцний кістяк, правильні хода і форма копитець, відсутність субклінічного або клінічно вираженого маститу.

При виявленні у тварин ознак маститу, зниженої вгодованості, порушення або збочення апетиту, розм'якшення хвостових хребців, облисіння в області кореня хвоста і крижів, розхитування рогових чохлів і зубів, кульгавості, що свідчать про порушення обміну речовин проводять комплекс лікувальних заходів, що включають засоби етіотропної, симптоматичної, дієтичної, Загальнотонізуючий і коррегирующей терапії, а також організаційно-господарських і зоотехнічних заходів з профілактики порушень обміну речовин і хвороб молочної залози.

​

Після клінічного обстеження, чищення волосяного і шкірного покривів, розчищення копит тварин переводять в групу сухостою, де в залежності від технології їх містять на прив'язі або без неї групами, які формують за термінами очікуваного отелення (60 - 45, 45-30, 30-10 днів). Окремо містять групу нетелей. Для кращого формування плоду і профілактики родових і післяпологових ускладнень тварин під час сухостою доцільно утримувати безприв'язно.

​

5. Приміщення для утримання сухостійних корів і нетелів виділяють з розрахунку 18% від загального поголів'я корів і телиць ферми (комплексу), воно повинно бути обладнане груповим лігвом з розрахунку не менше 5 м2 площі підлоги на одну тварину з індивідуальними боксами розмірами 2х1, 5 м і мати кормовигульную майданчик з твердим покриттям (8 м2) або без нього (15 м2), фронт годівлі (0,8 м). Витрата підстилки (солома) становить не менше 1,5-2 кг на добу. Підстилковий матеріал повинен бути однорідним, сухим, без слідів цвілі.

​

При прив'язному утриманні тільних корів і нетелів розміщують в стійлах (1,2 х1, 9 м), обладнаних годівницями, поїлками і автоматичними прив'язі. Підлоги у верстатах можуть бути дерев'яними або кордорезінобітумнимі, в проходах - бетонними.

У приміщеннях організують дозоване опромінення тварин ультрафіолетовими променями. Для цього використовують стаціонарні опромінювачі Е01-ЗОМ, ЕО-2, а також установки УО-4 і УО-4М. Ерітемние опромінювачі Е01-ЗОМ, ЕО-2 встановлюють на висоті 2-2,2 м від підлоги, по одному джерелу на 8-10 м2 площі підлоги при безприв'язному утриманні або по одному опромінювача на 2 корови при стійлово-прив'язному утриманні. Опромінювали установку УО-4М вішають на тросі на висоті 1 м від спини тварин. Доза опромінення забезпечується за 3 проходу установки протягом доби.

​

У зимово-стійловий період сухостійним коровам і нетелів при сприятливих погодних умовах (відсутність сильних морозів, опадів, вітру і т.д.) необхідно проводити активний моціон протягом 2-3 год на відстань 3 - 4 км, для чого обладнують Прогонний тракт з вирівняним грунтом і відповідним огородженням, а також прогулянки тривалістю 5-7 год на добу на вигульних майданчиках з твердим покриттям.

У літній період сухостійних корів і нетелів забезпечують пасовищем і містять в таборах, обладнаних навісами. Стаціонарні приміщення при цьому піддаються ремонту, очищенню, дезінфекції та санації.

​

Рівень годівлі корів і нетелів в сухостійний період визначається масою тіла тварини, станом вгодованості, очікуваної молочною продуктивністю і повинен забезпечувати приріст маси тіла тварини за цей період на 10-12%. Раціон тварин має бути збалансований по енергії, перетравного протеїну, макро-і мікроелементів, сухому речовини, клітковині, містити 8-9 корм. од.

6.

Першу диспансеризацію необхідно проводити під час запуску тварин, переве-дення їх в сухостійну групу (цех). При цьому роблять повний клінічний огляд твари-ни, визначають у неї стан вим’я і перевіряють її на субклінічний мастит; при потребі беруть кров для біохімічних досліджень, оцінки фізіологічного стану тварин, рівня у них обмінних процесів. За 2–3 тижні до родів дослідження крові повторюють. Їх про-водять також в середині і в кінці стійлового періоду. На великих фермах, де неможли-во дослідити кров усіх корів, її беруть у 10 % корів даної групи, так званих еталонних корів, і на цій підставі роблять висновок про стан обміну речовин на даний час у всіх сухостійних корів.

​

В сироватці крові здорових корів і телиць напередодні родів повинно міститися 65– 73 г/л загального білка, при співвідношенні альбумінів до глобулінів – 0,9–1,3, гамма-глобулінів – 10–16 %, залишкового азоту – 20–40 мг%, сечовини – 20–40 мг%, кальцію – 2,5–3,13 ммоль/л, неорганічного фосфору – 1,45–1,65 ммоль/л, кароти­ну – 0,40–0,60 мг%, вітаміну А – 40–85 мг%, цукру – 2,20–3,30 ммоль/л, кетонових тіл – 0,1–0,6 г/л, при лужному резерві 50–60 об./%. Відношення кальцію до фосфору – 2 : 1 чи 1,7 : 1, кислотних еквівалентів до основних – 0,55–0,65. Цукрово-протеїнове відношення в раціоні повинно дорівнювати 1 : 0,8–1,5 щоб на 100 г протеїну припа­дало 80–150 г цукру.

​

Високий рівень загального білка, гамма-глобулінів, холестерину, бета-ліпопротеї-дів, низька концентрація вітамінів А і С та низький білковий індекс є ознакою схиль-ності вагітних тварин до патології родів.

Концентрація естрадіолу в плазмі крові при нормальному перебігу вагітнос-ті складає 150–350 пг/мл, його відношення до прогестерону – 1 : 25 і нижче. Якщо ж воно складає 1 : 30 і більше, то у тварин може виникати затримання посліду і субінволюція матки. Метою цього етапу диспансеризації є оцінка фізіологічного ста­ну сухостійних корів.

При виявленні розладів обміну речовин проводять відповідну корекцію раціонів, застосовують вітамінні, мінеральні препарати і т. п. Співвідношення застосованих масляних концентратів вітаміну А і D повинно бути 10 : 1. В останні дні вагітності не слід застосовувати вітаміну Е, оскільки він пригнічує скоротливу функцію матки.

З метою нормалізації обміну речовин при нестачі вітамінів, профілактики затри-мання посліду, післяродових захворювань можна вводити коровам за 20–30 днів до отелення 10 мл 0,5 %-го водного розчину селеніту натрію (0,1 мг на 1 кг маси тіла).

Другу акушерську диспансеризацію слід проводити у родильному відділенні (цеху отелень), спостерігаючи за появою у тварин передвісників родів, розкриттям у них родових шляхів під час родів, часом появи плодового міхура, частин плода і перебігом родів.

Роди – фізіологічний процес. Всіляке необґрунтоване, некваліфіковане і перед-часне втручання в нього недопустиме.

Стадія розкриття шийки матки триває біля 12 годин; корова при цьому може час від часу трохи мукати, у її піхву випинається плодовий міхур, але це не є показанням для втручання. Стадія виведення плода звичайно триває до 3–4 годин. При затриман-ні виведення вклиненого в тазову порожнину плода потрібно обережно потягнути його за виступаючі кінцівки, то за одну, то за другу, дещо догори і назад (недосвідчені тваринники звичайно тягнуть плід вздовж осі тулуба і вниз, що приводить до затис-кання його спини прогнутим крижово-хвостовим зчленуванням).

​

Не можна зволікати з наданням родопомочі при затягуванні родів. Її слід надавати з дотриманням правил асептики та антисептики.

На підставі даних про перебіг родів у корів їх відносять до однієї із трьох після-родових груп:

корови, що розтелилися нормально, – за ними проводять звичайне ветеринар-не спостереження протягом післяродового періоду і при потребі надають допомогу;

​

корови з затяжним виведенням плода і затриманням посліду до 6–8 годин; їм зразу ж вводять внутрішньом’язово маткові препарати – окситоцин (75–80,0 ОД), пітуїтрин – (3–5 мл), прозерин – (0,5 %-й, 2–3 мл), ерготил – (0,05 %-й, 6–8 мл), фу-рамон – (1 %-й, 2–3 мл), карбохолін – (0,1 %-й, 2–3 мл), бревіколін – (1 %-й, 8 мл на 100 кг живої маси), ергометрин – (0,02 %-й, 5–6 мл) і т. п. Для підвищення ефектив-ності терапії та з метою профілактики ускладнень через 5–6 годин можна ввести в матку протимікробні та протизапальні засоби;

корови з ускладненнями родів та післяродового періоду, яким надавалася аку-шерська родова допомога. Їм вводять внутрішньом’язово згадані міотропні препарати, внутрішньоматково – септометрин, екзутер, метромакс, трицилін, емульсію йод-ві-смут-сульфаміду, пінисту суспензію йодизолу, фуразолідонові палички і т. п., внутріш-ньовенно – новокаїн, 40 %-й розчин глюкози, 10 %-й розчин хлориду кальцію.

Ефективність профілактичної терапії перевіряють по етапах диспансеризації.

​

Роди повинні проходити в чистому, попередньо вимитому гарячою водою з лугом, продезінфікованому і побіленому боксі чи відповідно прибраному стійлі. В ньому по­винна бути чиста свіжа підстилка, на великих фермах обладнують родильні відділен-ня, при вході в які повинен бути дезкилимок, зволожений 4 %-им розчином їдкого на-трію чи 2 %-им розчином креоліну. В родильному відділенні організовують постійне чергування. З початком родів черговий повинен замити круп роділлі, корінь хвоста, зовнішні статеві органи, промежину та стегна розчином фурациліну чи хлораміну.

​

Потрібно забезпечити високу ветеринарну культуру родопомочі та догляду за ко­ровами в післяродовий період. Оскільки однією із причин післяродових захворювань є невміле надання родової допомоги, необхідно навчати чергових родильного відділення основним правилам її надання. Позитивний вплив на післяродову інволюцію статевих органів у корів має утримання їх разом з новонародженими телятами.

Післяродову акушерську диспансеризацію необхідно проводити, як правило, на 2–3-й, 5–7-й, 13–14-й день і в кінці післяродового періоду. При цьому у корів до-сліджують стан геніталій, беруть при потребі проби крові та маткових виділень для біохімічних, бактерологічних, імунологічних досліджень, для діагностики атонії чи гіпотії матки, ендометритів. При виявленні хворих тварин, їх слід ізолювати, назначи-ти відповідне лікування та провести дезінфекцію бокса. Тут потрібно бути особливо уважним, пам’ятаючи, що під час отелення залозистий епітелій матки майже повніс-тю руйнується і це продовжується ще 10 днів після родів. Первинна епітелізація ендо-метрію відбувається на 3-й тиждень після отелення. Лише після цього відновлюється секреція маткових залоз. При нормальній годівлі та догляді це відновлення структури геніталій затягується до 30–45 днів, а при незадовільних умовах – до 90 днів.

Одночасно проводять комплекс заходів по діагностиці, лікуванню та профілактиці маститів.

Дані диспансеризації заносять у відповідний журнал чи диспансерну картку, спро-щена форма якого (для малих ферм) наведена в додатку.

​

Метою даного етапу диспансеризації є забезпечення нормального перебігу після-родового періоду, недопущення запальних процесів та інших ускладнень, ініціація циклічної активності яєчників, швидке відновлення відтворної здатності тварини, створення в її геніталіях сприятливих умов для осіменіння та запліднення.

Годівля та утримання післяотельних корів повинні також сприяти зміцненню за-хисних сил організму, підвищенню тонусу та скоротливої здатності матки, швидшому звільненню її від лохій, запального ексудату, пригнічувати життєдіяльність в ній мі-кроорганізмів і стимулювати регенеративні процеси в ендометрії.

Складовою частиною диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30–45 днів, піддають гі-некологічній диспансеризації – проводять комплексне дослідження з детальною оцін-кою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, по-чинаючи від загальнотонізуючих та утеротонічних препаратів аж до використання препаратів специфічної дії.

Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

​

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний ма-саж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1 %-им розчином йоду чи зрошувати її 10 %-им розчином цукру, 1 %-им розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2–0,3 %-ий розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8–15-ти днів по 20–30 мл екстрактів елеуте-рокока; вводити підшкірно, з інтервалом 5–7 днів, по 20–30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В. П. Філатова, 20–50 мл біостимульгіну. В зимово-стійло-вий період можна вводити сухостійним та післяотельним коровам внутрішньом’язово вітамінні препарати – масляний розчин вітаміну А (250–500 тис. МО), тривіта-мін (15 мл), тетравіт (5–6 мл) з інтервалом 5–7 днів, застосовувати 3-разову ін’єкцію 10 %-ої суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7 %-го розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 годин. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжовидоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.

​

Проводячи заходи по профілактиці неплідності, необхідно пам’ятати про тісний функціональний зв’язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід’ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмок-тування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів F2α, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на про-стагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фрон-тальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11–12 днів. При першій обробці ак-тивне жовте тіло буває у 60 % тварин, а при другій – практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом’язово, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4–5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осі-меняють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10–12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин.

​

Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи про-зерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з про-стагландинів (естрофан, ензапрост).

Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14–20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5–1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5–1,0 г) у 5–10 мл фізіологічного розчину.

​

Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осі-меніння і повторно на 4–6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60-ти днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити від-повідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.

​

Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодо-ваності тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві ци­кли, вихід біологічно неповноцінніх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.