Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

Тема № 90  Наслідки та економічні збитки від маститів.

 

План

1. Наслідки маститів:

а) сприятливий (повне видужування);

б) індурація (ущільнення);

в) гангрена вимені.

1. Профілактика маститів:

   1. Економічні збитки від маститів:

 

1. Наслідки маститів

Запалення вим’я може закінчуватися повним (чи майже повним) одужанням тва-рини або ж ускладненням процесу у вигляді індурації чи гангрени вим’я.

​

Індурація (induratio uberis) – розлита інтерстиціальна дистрофія тканин молочної залози, що супроводжується розростанням сполучнотканинних елементів, здавлю-ванням паренхіми, атрофією та припиненням функціонування альвеол.

 

Причинами первинної індурації може бути постійне подразнення тканини молочної залози при хронічному застійному набряку або ж вікове збільшення кількості сполучнотканин-них елементів. Вторинна індурація буває наслідком заміщення сполучною тканиною зруйнованої маститом перенхіми. Вона може бути також ускладненням хронічного ен-дометриту, коли в зв’язку з розростанням сполучної тканини, уражена ділянка спочат-ку збільшується в об’ємі, стає щільною, а тоді зменшується, секреція молока згасає.

Головною ознакою індурації вим’я є відсутність больової реакції та інших ознак запалення.

​

Гангрена вим’я (gangrena uberis) є ускладненням (інфікування) маститу та ран вим’я анаеробною інфекцією, що супроводжується високою температурою, інтокси-кацією, некрозом та гнильним розпадом тканин залози. На шкірі вим’я з’являються синьо-червоні плями з багровим чи зеленуватим відтінком, з часом тканини уражених місць розпадаються, на них утворюються виразки, вкриті іхорозним ексудатом. При промацуванні відчувається крепітація. На непігментованій шкірі виділяються черво-ні смуги (лімфангоїт), біля основи вим’я іноді помітно демаркаційну лінію черво-но-синю з фіолетовим відтінком. З уражених часток видоюється невелика кількість напіврідкої маси брудно-сірого чи червоно-бурого кольору.

2. Профілактика маститу

​

Профілактика маститу повинна розпочинатися з формування стада та добору тва-рин за морфо-фізіологічними ознаками вим’я, з врахуванням швидкості молоковідда-чі, а також різниці у продуктивності окремих чвертей.

 

Вона має бути комплексною і передбачати в першу чергу наступне:

​

– повноцінну годівлю тварин відповідно до їх фізіологічного стану: влітку важ-ливим чинником у забезпеченні тварин повноцінною годівлею, підвищенні їх імуно-біологічної резистентності має організація культурних пасовищ, розчистка природ-них випасів від чагарників, що можуть травмувати шкіру вим’я та дійки;

​

– належну гігієну утримання (приміщень, стійл, проходів, родильних відділень, доїльних майданчиків), своєчасне усунення пошкоджень підлоги та огорожі, уник-нення скупчення тварин, забезпечення їх активним моціоном;

–    проведення диспансеризації тварин;

​

– відповідний добір та навчання операторів машинного доїння, механіків по об-слуговуванню доїльних установок;

​

– переведення на машинне доїння лише здорових корів з ванно- та чашеподіб-ним вим’ям, циліндричної форми дійками, довжиною 8–10 см, розміщених під пря­мим кутом до вим’я; доїти таких корів слід двотактними доїльними апаратами, а якщо вим’я біля половини стада корів не відповідає вказаним вимогам, їх слід доїти тритак-тними доїльними апаратами; перед початком доїння необхідно перевіряти доїльний апарат на частоту пульсацій. У тритактних апаратах вона повинна становити 60, у двотактних – 80–85 пульсацій на хвилину; величина вакууму у вакуум-тритактних апаратах в межах 360–380 мм (0,38 атм)

​

– дотримання встановлених правил доїння, особливо машинного: на час доїння хвіст корови підв’язують до її ноги (чи фіксують спеціальним пристроєм); вим’я обми-вають з розпилювача чистою водою температури 48–52 °С, витирають рушником, зво-ложеним 0,5 %-им розчином дезмолу чи однохлористого йоду; здоюють перші цівки молока в окрему посудину; масажують вим’я 20–30 сек. і одягають попередньо підігрі-ті доїльні стакани на дійки. Проміжок часу від підготовки корови до доїння і початком доїння не повинен перевищувати 1 хв. При нормальній молоковіддачі доїння повинно тривати 4–5 хв. і закінчуватися додоюванням протягом 25–30 сек. з масажем;

​

–     під час машинного доїння необхідно стежити за положенням доїльних стаканів; –    переводити корів на машинне доїння не раніше 7–10-го дня після родів, тобто після зникнення набряку вим’я;

​

– важливим завданням доїння є повне звільнення молочної залози від молока, тому після видоювання проводять додоювання, щоб звільнити вим’я від залишкового молока;

​

–    щомісячну перевірку усіх корів на наявність прихованого маститу; –    ізоляцію корів, хворих на мастит, з доїнням їх в останню чергу;

​

–    після доїння кожної корови, хворої на мастит, доярка повинна помити руки гарячою водою з милом;

​

– у випадку широкого поширення маститу серед корів застосовувати занурення верхівок дійок у 0,5 %-й розчин однохлористого йоду, дезмолу, хіносепту або змазу-вання їх антисептичною емульсією;

​

– проводять старанну дезінфікцію гною та підстилки від корів, хворих на мастит; – своєчасний запуск корів і контроль у них стану вим’я, попереджуючи появу мас­титу сухостійного періоду: запускати корів за 60 днів до отелення. Для цього за 10–15 днів до початку сухостійного періоду обмежують на 60 % даванку соковитих кормів та концентратів, переходять з триразового на дворазове, а потім на одноразове доїння. Піс-ля цього доїння припиняють. Якщо подібним чином не вдається запустити корову, тоді

в шкіру молочної залози втирають камфорний спирт або ін’єкують підшкірно 10–15 мл 20 %-го олійного розчину камфори один раз на день;

​

– з метою профілактики маститу при останньому доїнні вводять корові внутрішньо-цистернально антибіотики пролонгованої дії;

​

– впродовж сухостійного періоду один раз на два тижні проводять клінічне дослі-дження вим’я з пробним здоюванням секрету; – для підвищення імунобіологічної реак-тивності організму сухостійних корів їм вво-дять вітамінні та тканинні препарати;

​

–    невід’ємним елементом профілактики маститу є санітарно-просвітня робота.

​

3. Економічні збитки від маститів

​

Мастит може виникати під час лактації, запуску та сухостійного періоду. Він реє-струється у всіх видів тварин, але найчастіше у корів. Згідно Г. В. Звєрєвої і співавто-рів під час лактації хворіє на мастит 96,3 %, під час запуску – 22,6 %, протягом сухос-тійного періоду – 15,8 % і в перші дні після отелення – 25,3 % від загальної кількості тварин, що захворіли протягом року. Впродовж пасовищного періоду реєструвалося 71,9 %, стійлового – 28,1 % хворих на мастит корів. За даними Міжнародної молоч-ної федерації щорічно хворіють на мастит біля 25 % корів, завдаючи значно більших збитків молочному скотарству, ніж всі хвороби разом взяті. Ці збитки складаються з недоотримання молока, погіршення його біологічних, технологічних та харчових якостей, затрат на діагностику та лікуванням хворих тварин, передчасного їх вибракування.