Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж
Акушерство
Тема№ 82. Правила прийняття, годівлі та утримання новонароджених.
План
1. Особливості фізіологічних процесів у новонароджених:
а) особливість терморегуляції новонароджених;
б) особливість травлення новонароджених;
в) відмінності кровообігу і дихання плода і новонароджених;
г) склад молозива різних видів тварин І особливість білкового складу.
2. Догляд за новонародженими тваринами.
3. Годівля новонароджених тварин.
1. Серце у новонароджених телят має значно більшу товщину правого шлуночка від лівого. Боталова протока та овальний отвір у новонароджених телят заростає через 15–20 днів після народження, а у лошат ще пізніше.
При появі функції легень – дихання присмоктуюча функція правого передсердя попереджує кровотечу із судин пуповини.
Печінка новонароджених вміщує більше глікогену, як печінка дорослих тварин. Вітаміну А в печінці новонароджених дуже мало і він зростає після випоювання молозива, але печінка добре розвинена. У телят добре розвинутий сичуг в якому знахо-диться від 120 до 350 мл слизу нейтральної реакції. Сичужний сік у перші дні життя виділяється у незначній кількості і не вміщує вільної соляної кислоти тому фермента-тивна активність його понижена.
У нормально розвинених телят через 30–60 хв. після народження появляється апетит, вони встають і шукають вим’я.
Своєчасно нагодовані телята у перші 3–4 дні після народження сплять від годівлі до годівлі. Після прийому молозива телята відчувають спрагу, тому їм необхідно ви-поювати теплу воду або фізіологічний розчин. С. І. Афонський вважає, що потреба води в телят у два рази більша, як в дорослої худоби.
З першими ковтками слини і молозива у травний канал новонароджених попадає мікрофлора, тому дотримання ветеринарно-санітарних правил має велике значення. Попадання патогенної мікрофлори може призвести до захворювання новонародже-них. В нормі у травному каналі поступово розвивається переважно молочнокисла мі-крофлора.
Характерною і фізіологічною дуже важливою особливістю слизової оболонки кишечника у новонароджених є те, що протягом 1-го–2-х днів поживні речовини молозива всмоктуються без попереднього їх перетравлювання, переважно це пов’язано із низькою здатністю кишечних залоз виділяти слиз. Як тільки слизова кишечника покривається шаром слизу проникність її для антитіл та глобулінів втрачається. Тому для сформування захисних механізмів у новонародженого теляти йому необхідно своєчасно, не пізніше 1 години після народження, випоїти молозиво.
У новонароджених телят молозиво попадає в сичуг, минаючи передшлунки, за-вдяки утворенню стравохідного жолоба. Як тільки телята починають їсти грубі корми потреба стравохідного жолоба відпадає. Поступово до 3-місячного віку величина руб-ця зростає і він у декілька разів стає більшим за сичуг.
Частота пульсу і дихання у новонароджених має значні видові коливання, очевидно це пов’язано із особливостями функціонального стану симпатичного і парасимпа-тичного відділів вегетативної нервової системи.
Після народження у молодняка поступово сповільнюється ритм серцевих скорочень і дихальних рухів внаслідок того, що вагус поступово посилює свою функціо-нальну діяльність. З 19-денного віку у телят частота пульсу і дихальних рухів стає стабільною і становить в середньому 23 дихальних рухів, а підвищена частота пульсу поступово зменшується до місячного віку.
Температура тіла у новонароджених тварин приблизно така, як верхня фізіологічна межа у дорослих тварин. У телят при народженні вона становить 38,8–39,6 °С і через декілька годин температура понижується на 0,5–0,6 °С, а з п’ятиденного віку після народження теляти, вона стає стабільною і утримується в межах 38,5–39,5 °С.
У телят-гіпотрофіків, що народилися від корів у яких порушений нормальний об-мін речовин в організмі, температурний режим понижений на 1–2,5 °С.
Порушена терморегуляція сприяє виникненню простудних захворювань.
Однією з особливостей організму новонароджених є понижений вміст у плазмі крові білків, зокрема окремих фракцій гамаглобулінів, які є захисними тілами орга-нізму. Згідно даних ряду дослідників у нормально розвинутих новонароджених телят у сироватці крові вміщується загального білка – 46,5–58,9 г/л, альбумінів – 3,47– 3,99 %, глобулінів – всього 1,01–1,9 %.
У телят, що народилися від корів з порушеним обміном внаслідок неповноцінної годівлі вміст загального білка крові понижується до 40,1 г/л, альбумінів – до 2,9 %, глобулінів – до 0,56 %. Встановлено, що в період внутрішньоутробного розвитку в крові телят накопичується більше альбумінів, як глобулінів. Вміст глобулінів інтен-сивно зростає в крові телят після випоювання молозива.
2. Після народження обробленого теляти поміщають в клітку на товстий шар соломи. Клітку можна поставити в корівнику, якщо в ньому сухо, температура повітря не опускається нижче 12 ° С і немає протягів. При відсутності таких умов теляти потрібно помістити в інше приміщення.
Кращою для теляти є індивідуальна переносна клітина довжиною 120 см, шириною 45-50 см, висотою 100 см на ніжках висотою 35-40 см. Підлога в клітці влаштовують з дощок з невеликими щілинами для стоку сечі. На передній стінці з допомогою спеціальних утримувачів зміцнюють відро для молока і годівницю для концентрованих та інших кормів.
У такій клітці теляти тримають до 2-3-місячного віку. Однак у клітці обмежується свобода руху тварини, тому надалі телят доцільно утримувати в стійлі на прив'язі поруч з коровою. Краще, якщо між тваринами буде поставлена невелика перегородка або бар'єр з рейок. Замість описаної переносний клітки для утримання теляти в молочний період можна обладнати місце поруч зі стійлом корови, відокремивши його огорожею. На одній зі стінок в цьому випадку обладнують годівницю і гніздо для відра або молочної поїлки. Площа такої клітини може бути в 1,5-2 рази більше, ніж переносний. Утримувати теляти в ній можна без прив'язі до 5 - 6 місяців, краще на глибокій незмінюваній підстилці. Однак для підтримки чистоти необхідно щодня робити прибирання клітини і замінювати забруднену підстилку свіжою.
3. У перші дні після отелення у корів молоко за своїм складом дуже відрізняється від звичайного і називається молозивом. У молозиві порівняно зі звичайним молоком міститься в 2 рази більше сухих речовин, майже в 4 рази білків, в 1,5 рази мінеральних речовин. У ньому містяться особливі антитіла, які захищають організм теляти від інфекційних захворювань, майже всі вітаміни. Його кислотність становить 30 ° Т (замість 20 ° Т молока).
Завдяки всім цим властивостям молозиво служить, незамінним кормом для новонароджених телят в перші дні життя. Тому випаювати теляті свіже молозиво в парному вигляді треба якомога частіше. У перший день його дають 4-6 разів, починаючи з 0,5-1 л. У наступні дні поступово разову норму доводять до 2-3 л. Молозиво швидко змінює свій склад. Так, у перше доїння воно містить до 20% білка, у другу - близько 12%, в третій - до 6%. У першу добу після отелення корови в молозиві міститься 22,1% сухих речовин, у тому числі 3,6% жиру, 14,3% білка, 0,26% кальцію і 0,24% фосфору, тоді як у молоці цих речовин міститься значно менше: сухої речовини - лише 12,1%, білка - 3,25%, кальцію - 0,13%, фосфору - 0,11%.
Рясні дачі молозива забезпечують швидке зростання теляти і високі прирости, організм набуває стійкість проти шлунково-кишкових та інших захворювань. Для поліпшення травлення телятам, починаючи з другого дня життя, можна давати по 1-1,5 л води температурою 20 ... 25 ° С. Молозивного період триває 3-5 днів, після чого у корови починає утворюватися нормальне молоко. Догляд за телям, особливо в перші дні життя, повинен бути особливо гарним. Щодня 2-3 рази прибирають гній з клітки, замивають забруднені місця, міняють підстилку. Посуд, з якої випоюють теляти, а також дійницю після кожного вживання потрібно ретельно промивати і ошпарювати, занурюючи на кілька хвилин в окріп. При годуванні, особливо в перші дні, потрібно стежити за тим, щоб теля пив молозиво і молоко невеликими ковтками. Найзручніше для цього використати сосковий поїлки. При відсутності такої поїлки теляти привчають пити з посуду.
Спочатку наливають невелику кількість молока в посуд і підносять до рота теляти, допомагаючи захопити молоко за допомогою вказівного пальця, змоченого молоком. У подальшому для полегшення годування відро для молока прикріплюють до стінки клітини так, щоб зручно було наливати в нього молоко зовні і пити теляті зсередини клітини. Кращою для теляти є індивідуальна переносна клітина довжиною 120 см, шириною 45-50 см, висотою 100 см на ніжках висотою 35-40 см. Підлога в клітці влаштовують з дощок з невеликими щілинами для стоку сечі. На передній стінці з допомогою спеціальних утримувачів зміцнюють відро для молока і годівницю для концентрованих та інших кормів.