Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

Тема № 67- Родопоміч при виродливостях та багатоплідді.

План

1. Виродливості як причина патологічних родів

2. Водянка плода

3. Водянка грудної і черевної порожнини

4. Водянка голови

5. Заяча губа та інші аномалії виродження плода

6. Одночасне вклинення в таз двох плодів

 

1.Виродливості як причина патологічних родів

Порушення нормального розвитку плода може проявитися зміною цілого його організму (виродливість), або змінами окремої частини плода (аномалії).

Виродження та аномалії виникають на основі порушень нормальної генетичної структури яйцеклітини, спермія чи зиготи, розладу у них обміну речовин. Інколи такі зміни проявляються на пізніх стадіях внутрішньоутробного розвитку як реакція плода на несприятливі умови в матці, зовнішні подразники з боку інших органів чи факторів довкілля. Головна причина народження виродків є близькоспоріднене розведення.

При виявленні тієї чи іншої виродливості у плода акушер повинен обрати такий план надання родової допомоги, який на його думку буде найдоцільнішим у даному випадку і дозволить зберегти життя матері.

​

2. Водянка плода (hydrops universalis, s. anasarca). Про водянку плода говорять у тих випадках, коли плодові оболонки і всі тканини плода виявляються просоченими серозною рідиною. Таке явище виникає внаслідок порушення крово- та лімфообігу в організмі плода і супроводжується збільшенням об’єму плода настільки, що він не проходить через тазову порожнину матері.

Дана патологія частіше зустрічається у телят, рідше у інших видів тварин. Часто вагітність в таких випадках переривається самостійно на 7–8-му місяці.

Діагноз. При загальній водянці плода роди затягуються. При внутрішньому дослідженні роділлі встановлюють, що родові шляхи заповненні безформеними тістува-тої консистенції органами плода. Іноді поряд з тістуватими ділянками промацуються флуктуючі зони як наслідок накопичення в них жовтуватої рідини.

Надання допомоги. При обмежених набряках і незначній деформації плода його можна витягнути, але із значною силою, що може завдати шкоди матері. Слід мати на увазі, що плоди з водянкою є нежиттєздатні і часто гинуть при родах, тому при ви-явленні даної патології необхідно відразу приступати до фетотомії. Інколи достатньо провести декілька глибоких розрізів шкіри та м’язів і після витікання рідини об’єм плода зменшується і його вдається витягнути.

​

3. Водянка грудної і черевної порожнини (hydrothorax et asсites). Водянка грудної і черевної порожнини буває як при загальній водянці плода, так і самостійно. При цьому у грудній і черевній порожнині накопичується до 30 літрів рідини, що значно збільшує об’єм плода і унеможливлює його народження.

Діагностика. При головному передлежанні плода діагностика даної патології надто складна і її виявляють звичайно в процесі фетотомії.

При тазовому передлежанні у бугайців можна промацати надто великого розміру калитку.

Надання допомоги зводиться до розрізу черевної та грудної стінки при чому витікає значна кількість рідини; плід після цього значно зменшується в об’ємі і його легко витягнути.

​

4. Водянка голови плода (hydrocephalus). При даній патології у черепно-мозковій порожнині голови плода накопичується значна кількість (у телят до 7 літрів) водянистої рідини. Транссудат, що поступово накопичується, і викликає атрофію головного мозку та значне збільшення об’єму голови. Внаслідок зростання внутрішньочерепного тиску кістки черепа потоншуються, що виявляють при пальпації. Розтягнення тканин голови надає їй виродкового вигляду.

Діагноз. Діагноз на водянку голови при головному передлежанні плода встановлюють при виявленні в родових шляхах м’якого кулястого мозкового черепа, що флуктує при пальпації. При тазовому передлежанні дану аномалію встановлюють лише після витягування плода або при його фетотомії.

Надання допомоги. При виявленні даної аномалії зразу ж приступають до проколу тканин голови троакаром чи ножем. Після витікання рідини намагаються витягти плід силою. Якщо це не вдається то приступають до фетотомії.

​

5. Заяча губа та інші аномалії виродження плода. Ціла група аномалій розвитку голови (заяча губа, циклопія, перерозвиток лицьового відділу черепа) переважно не порушують родового процесу, їх виявляють звичайно після народження плода. Як правило, такі плоди є нежиттєздатними.

Schistosoma reflexum (вивертень) – виродок, при якому відмічають сильне викривлення шиї, тулуба, кінцівок, при якому порожнини тіла бувають незамкнуті, а внутрішні органи знаходяться назовні. Виникає така патологія як наслідок неправильного зрощення плодових оболонок. При виявленні органів черевної порожнини плода в матці може виникнути думка про розрив матки, тому потрібно визначити їх приналежність.

​

Діагноз. Таку патологію можна діагностувати ще до родів при ректальному дослідженні тварини, коли при пальпації матки виявляють у ній внутрішні органи плода, незамкнуті у порожнини тіла.

Надання допомоги. Спочатку намагаються витягнути плід силою з матки за допомогою петель. Якщо це не вдається, то приступають до фетотомії.

​

Perosomus elumbus – виродливість плода яка виражається в недорозвитку або повній відсутності поперекових хребців, крижових кісток, а голова та плечовий пояс бувають надто перерозвинені.

Надання допомоги. Фетотомія.

Подвійні виродки. Така патологія є надто важкою, оскільки зрощення плодів можливе у самій виродковій формі, один плід може бути нормального розміру, а другий як паразит приростає до нього. Залежно від місця зрощення виродків-двійнят бувають такі їх види: стернопаги – коли виродки зростаються своїми грудними кістками; сакропаги – коли виродки зростаються крижовими кістками. Частіше такі виродки зустрічаються у овець. Інколи плід приймає вигляд клубка тканин, вкритого шкірою з густою шерстю: без голови, кінцівок таку патологію називають (amorphus globus).

 

Діагностика виродливостей надто затруднена. Родова допомога полягає переважно у фетотомії, при якій поступово зменшують об’єм плода, аж поки не вдасться витягнути його рештки.

6. Одночасне вклинення в таз двох плодів. При двійнях під час родів один плід буває у головному, а другий у тазовому передлежанні. Спочатку народжується плід, з головним передлежанням, а другий – через 1–2 години після першого. Інколи другий плід затримується в матці на одну добу. В таких випадках породілля байдуже відно-ситься до народженого плода. У корови після народження одного з плодів з’являють-ся сильні перейми та потуги з ознаками колік. У таких випадках необхідно провести внутрішнє дослідження матки і при виявленні плода надати тварині відповідну родо-поміч.

​

Діагноз. При внутрішньому дослідженні у корів при одночасному вклинюванні в тазову порожнину двох плодів у родових шляхах виявляють чотири кінцівки, дві передні і дві задні, голову одного плода і тазову частину другого. У таких випадках необхідно старанно дослідити плоди, встановити, які кінцівки належать одному плоду, які другому, і вирішити, в якій послідовності витягати плоди.

Надання допомоги. Накладають на голову та кінцівки плодів петлі різного кольору, попарно зв’язують петлі тазових і петлі грудних кінцівок. Спочатку витягують той плід, який розміщений ближче до виходу, а другий плід відштовхують у матку рукою або акушерською клюкою. Якщо обидва плоди вже вклинилися у тазову порожнину, то спочатку слід витягувати той плід, який лежить зверху, а нижній відштовхнути в матку. Після народження першого плода видобувають другий плід. Переважно при двійнях обидва плоди бувають невеликі, що полегшує їх народження.

​

У свиней при вклиненні в таз двох плодів на один із них накладають петлі і виймають плід, а другий відштовхують у матку.

Якщо руки в матку ввести не можливо, то використовують щипці Вітта.