Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

 Тема № 36. Ветеринарно-санітарні вимоги до племпідприємств і пунктів штучного осіменіння.

План

 

1. Санітарні вимоги до сперми племінних плідників під час її використання.

2. Ветеринарно-санітарні правила на племоб'єднаннях, племпідприємствах і елеверах.

3. Ветеринарно- санітарні правила на пунктах штучного осіменіння, в лабораторіях з племінної роботи та відтворення стада

 

1. Санітарні вимоги до сперми племінних плідників під час її використання. У спермі здорових тварин практично відсутні мікроорганізми. В окремих випадках можуть бути виявлені, умовнопатогенні і патогенні мікроорганізми, які потрапляють до сперми з оточуючого середовища чи ендогенним шляхом – із організму плідників- бактеріоносіїв. Частіше всього до сперми можуть потрапляти протей, кишечна і синьогнійна палички, гриби. В 1 мл нативної сперми плідників не повинно налічуватись більше 5000, а у розбавленій – не більше 500 непатогенних мікроорганізмів. Мікробіологічні і біологічні дослідження сперми проводять контрольні ветеринарні лабораторії та підприємства. Так, використання сперми, в якій виявляється в 1 мл від 11 до 240 тисяч мікробних тіл, знижує заплідненість корів на 5-6%. Після осіменіння корів замороженою – відтаяною спермою, в якій налічується 2000 мікробних тіл в 1 мл, заплідненість після першого осіменіння становить 60%, після другого – 16%, після третього – 1-2%, після четвертого і більше – до 5%. Після штучного осіменіння корів замороженою спермою, в 1 мл якої налічується більше 5000 мікробних тіл, заплідненість після першого осіменіння не перевищує 12-13%, після другого – 26%, після третього – 42-43%, після четвертого і більше – 29- 30%. Багато умовнопатогенних бактерій здатні знижувати заплідненість, обумовлювати аборти і ендометрити у тварин. Мікробне враження статевих органів є причиною бракування плідників. За цією причиною в різних країнах світу бракують до 25% плідників від загальної кількості вибракуваних за різними причинами. Мікроорганізми потрапляють до сперми двома шляхами: а) ендогенним - з секретами придаткових статевих залоз і уретрального каналу; б) екзогенним - з навколишнього середовища під час одержання і у процесі технологічної обробки сперми. Одержання сперми, чистої від мікроорганізмів, досягається проведенням комплексу профілактичних заходів, що включають: 1) попередження потрапляння мікроорганізмів до сперми ендогенним шляхом; 2) попередження потрапляння мікроорганізмів до сперми екзогенним шляхом; 3) звільнення 62 (деконтамінація) сперми від мікроорганізмів, які потрапили до неї. Всі ці заходи взаємно доповнюються і не можуть бути замінені один іншими. Бактеріоспермія і вірусоспермія (виділення зі спермою бактерій і вірусів) спостерігається у плідників хворих і тих, які перехворіли інфекційними хворобами. У таких тварин можуть виявлятися збудники бруцельозу, туберкульозу, лептоспірозу, трихомонозу, вібріозу, листеріозу, мікоплазмозу, бедсоніозу (хламідії), віруси ящура, ІРТ-ІПВ, парагрипу-3, а при запаленнях статевих органів зі спермою можуть виділятися умовнопатогенні мікроорганізми - стафілококи, стрептококи, синьогнійна і кишкова палочки, гриби тощо. Для попередження ендогенної бактеріоспермії забезпечують належну годівлю, утримання і регулярне проведення ветеринарного обстеження плідників щодо інфекційних хвороб з обов'язковим дослідженням нативної сперми на наявність загальної кількості мікробних тіл в 1 мл. Диспансерізацію плідників проводять щоквартально. При цьому паралельно з клінічними обстеженнями і лабораторно- діагностичними дослідженнями обов'язково проводять мікроскопічні дослідження нерозбавленої сперми з метою визначення загальної кількості мікробних тіл і колі-тітру. Досліджують сперму в республіканських, обласних, зональних, районних ветеринарних лабораторіях. Плідників, у спермі яких виявлені синьогнійна палочка, умовнопатогенні й патогенні гриби, а також банальна мікрофлора понад 5000 мікробних тіл в 1 мл, досліджують не менше трьох разів з інтервалом від 3 до 10 днів. За умови наявності ендогенної бактеріоспермії плідників рахують хворими, ізолюють, припиняють від них одержувати і використовувати сперму, з'ясовують причини бактеріоспермії і приймають необхідні заходи лікування. Якщо тварини не піддаються лікуванню, то їх вибраковують. Мікроорганізми можуть потрапляти до сперми при одержанні з поверхні тіла тварини, з повітря, стінок брудного посуду, інструментів, приладів тощо. Тому профілактика вторинного забруднення сперми мікроорганізмами залежить від дотримання гігієни утримання, стерильності підготовки плідників до одержання, одержання і технології обробки, а також зберігання сперми. З метою поліпшення санітарної якості сперми плідників, розроблено комплекс заходів щодо асептичного одержання сперми (наприклад, Харківська технологія асептичного одержання і консервації сперми бугаїв), а також впроваджуються окремі заходи асептики і антисептики при одержанні, обробці, заморожуванні, зберіганні і використанні сперми. Без застосування сануючих речовин можна одержати сперму без мікроорганізмів лише в 20%, максимально в 70% випадків. Для пригнічення мікрофлори в спермі застосовують спеціальні сануючі речовини, що помітно не шкідливі для сперміїв. Дія любої сануючої речовини залежить не тільки від видового складу мікроорганізмів, але і від їх кількості. Для пригнічення умовнопатогенних, деяких патогенних (вібріонів, бруцел тощо) і банальних мікроорганізмів до середовища для розбавляння сперми додають спермосан-3. 63 Спеціальна робота з молодими плідниками (бугаї, барани, кнури) має бути спрямована на вироблення у них статевих рефлексів, садок на механічне чучело, виділення сперми на штучну вагіну. До цього їх починають привчати з 8-місячного віку.

​

2. Ветеринарно-санітарні правила на племоб'єднаннях, племпідприємствах і елеверах. Ветеринарні заходи на підприємствах і елеверах проводять у відповідності з ветеринарним законодавством. Після проведення ветеринарних обробок, що супроводжуються травмуванням шкіри чи слизової оболонки (наприклад, скарифікація слизової оболонки препуціальної порожнини), місця травм мають бути вилікувані. Слід пам'ятати, що синьогнійна палочка P. Aeroginosa є типовим представником інфекцій ран і наявність травм слизових оболонок стає головною причиною розвитку псевдомонозу у бугаїв, який лікують, використовуючи зеленку, розчини йоду чи марганцю, содові розчини. Лікування і профілактичні обробки плідників антибіотиками (стрептоміцин, тетрациклін, поліміксін тощо) веде до стійкого порушення у них сперматогенезу і часто до втрати відтворної здатності. Препуціальну порожнину у плідників слід санувати із застосуванням і чергуванням рекомендованих дезинфікуючих розчинів один раз в 7 днів ввечері перед днем одержання сперми від них. Проведення ветеринарних обробок плідників, без врахування режиму їх племінного використання, у приміщенні утримання, передманежі і манежі викликає стресову реакцію у тварин і призводить до зниження рівня спермопродукції. Негативний вплив тим сильніший, чим коротший інтервал між проведенням ветеринарних обробок і послідуючим одержанням сперми. Тому ветеринарні обробки плідників повинні проводитись в амбулаторії після одержання від них сперми, тобто за тиждень до наступного одержання сперми. Заморожування сперми плідників не позбавляє можливості передачі через неї патогенних мікроорганізмів. Це обумовлюється тим, що антибіотики і стрептоміцин білий пригнічують ріст мікроорганізмів лише на певний період часу. Після глибокого заморожування і розморожування сперми в ній залишаються живими збудники бруцельозу, лептоспірозу, вібріозу, трихомонозу. Тому кожний еякулят законсервованої сперми протягом 30 днів має підлягати карантинному витриманню і мікробіологічному обстеженню. До реалізації допускаються - партії сперми з негативним колі-тітром (кількість мікробних тіл в 1 мл сперми) і при відсутності в спермі мікрофлори, здатної викликати заразні гінекологічні та інші захворювання. Племоб'єднання, племнідприємства, елевери є підприємства закритого типу. Вони повинні мати комплекс типових виробничих приміщень, у тому числі ветеринарний пункт, приміщення для тварин, вигульний двір, майдан для моціону, склад для фуражу, гноєсховище, ізолятор, карантинне відділення. їх територія поділяється на такі зони: „А" — виробнича зона суворої ізоляції, що обгороджується суцільним забором висотою до 2 м, тут знаходяться приміщення для плідників, манеж для одержання сперми, вигульний двір, майдан для моціону, 64 лабораторно-технологічне приміщення зі спермосховищем; „Б" - умовно закрита господарська зона, обгороджується забором до 1,5 м, тут знаходиться склад кормів, ветеринарний ізолятор, приміщення для передачі сперми для транспортування до господарств; „В" – умовно відкрита зона, тут знаходиться адміністративне приміщення, гараж, склад палива, котельня тощо. Карантинне відділення має бути розташованим не менше, ніж за 250 м від племпідприємства, тут повинні бути розвантажувальний і завантажувальний пристрій. Сполучення між зонами має бути мінімальним через дезбар'єри, дезковрики. Комплектування племпідприємств і елеверів тваринами здійснюється тільки після їх ветеринарно - профілактичних і діагностичних обробок та по закінченню встановлених карантинних термінів. Плідники, які надходять на племоб'єднання, підприємства, елевери,ставляться на карантин. Тварини, які надходять з областей України підлягають карантинуванню протягом 30 діб, а тварини, які надходять із закордону — карантинуються протягом 60 діб. За час карантинування проводять всі діагностичні дослідження. Одержують сперму і змиви із препуціального мішка плідників і піддають бактеріологічному контролю. Під час карантину плідники обслідуються щодо наступних хвороб: бугаї – туберкульозу, лептоспірозу, лейкозу, бруцельозу, трихомонозу, вибріозу; барани і козли – бруцельозу, листеріозу, вірусного аборту; кнури – туберкульозу, бруцельозу, чуми, лептоспірозу; жеребці – сапу, бруцельозу, парувальну хворобу тощо. Плідники, які постійно виділяють сперму з бактеріальною забрудненістю, підлягають лікуванню або вибраковуються. На всіх плідників має бути заведений ветеринарний паспорт. Карантинний комплекс повинен бути винесений за межі племоб'єднання, підприємства, елевера чи ферми. Плідники підлягають періодичному ветеринарному обстеженню згідно затвердженого плану. Раз протягом місяця на підприємстві і в елевері проводять ветеринарно- санітарний день. Цього дня виконують наступні роботи: ретельне ветеринарне обстеження плідників; розчистку і обрізування копит; ретельне очищення всіх приміщень і їх дезинфекцію. Очищають стіни, вікна, стелю, годівниці. Очищать і дезинфікують також майдан для автотранспорту. Пасовище для плідників має бути обгородженим парканом. Персонал, який контактує з плідниками, має періодично підлягати медичному контролю на відсутність зоонозних захворювань.

​

3. Ветеринарно-санітарні правила на пунктах штучного осіменіння, в лабораторіях з племінної роботи та відтворення стада. Пункти штучного осіменіння на фермі колективного господарства чи на селі (для осіменіння тварин фермерських і приватних господарств) будують за типовими проектами. Дозвіл на експлуатацію пункту дає районне управління сільського господарства на підставі заключения ветеринарного лікаря району. 65 Приміщення пункту, його територію і обладнання утримують чистими і регулярно проводять дезинфекцію. Температура повітря в приміщеннях пункту має бути в межах +16 - +20 С. Стороннім особам вхід на пункт забороняється. При вході до пункту має бути дезкилимок. У зимовий час його обладнують всередині приміщення для попередження замерзання дезрозчину. Дезкилимок щоденно заправляють 1-2% - ним розчином їдкого натрію. Щоденно після завершення роботи проводять прибирання всіх приміщень пункту, за необхідності миють станок і підлогу манежу. Віники, лопати та інший інвентар після їх використання щоденно очищають і дезинфікують. Зберігають інвентар у тамбурі чи спеціальній коморі в бочках з дезрозчином. Для забезпечення нормального відтворення стада на кожному пункті штучного осіменіння проводиться комплекс загальних і спеціальних ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на профілактику захворювань сільськогосподарських тварин, що передаються при паруванні та штучному осіменінні. Заходи щодо профілактики інфекційних захворювань мають свої особливості, що передбачені відповідними ветеринарними інструкціями. Але загальним с обмеження утримування на фермах плідників, усувати можливість поширення інфекції через обслуговуючий персонал, належний ветеринарний контроль за тваринами. Бажано застосовувати опромінення бактерицидними лампами манежу пункта штучного осіменіння протягом 30 хвилин перед осіменінням. З метою профілактики розповсюдження інфекцій технік зобов'язаний дотримуватись ветеринарно-санітарних правил роботи: - підтримувати чистоту на пункті; - забезпечувати стерильність інструментів (перед використанням їх миють і дезинфікують), нові інструменти і посуду — миють гарячим розчином двовуглекислої (20-30 г на 1л вод) або кальцинованої (10-15 г на 1 л води) соди; інструменти і посуду після миття ретельно ополіскують чистою гарячою водою до повного очищення від соди, витирають чистим рушником або марлевою серветкою, після чого стерилізують (кип'ятінням, „сухим жаром", автоклавуванням, фламбуванням) і кладуть на зберігання до використання; - підтримувати чистоту рук (перед і після осіменіння кожної корови мити руки з милом зі щіткою, а потім обробляти їх тампоном, змоченим 96 - ним спиртом); - спецодяг (гумові чоботи, фартухи) миють і дезинфікують; - обробляти зовнішні статеві органі тварин перед осіменінням, використовуючи прокип'ячену воду з милом, а потім витирають з допомогою разової серветки.

Заморожена сперма на пунктах і лабораторіях зберігається в рідкому азоті в посудинах Дьюара. У процесі роботи посудина забруднюється мікроорганізмами, які можуть потрапляти і до сперми. Тому посудини Дьюара не рідше двох разів протягом року миють і дезинфікують. Спочатку їх звільняють від сперми і рідкого азоту. Потім миють 2%-ним розчином двовуглекислої соди, після цього внутрішні стінки ополіскують теплою 66 кип'яченою водою, висушують і дезинфікують 96°-ним спиртом-ректифікатом або бактерицидною лампою протягом 50-60 хвилин. При цьому необхідно слідкувати, щоб температура в середині посудини не підіймалась вище 45-50°С. Технік має працювати в чистому білому халаті, шапочці чи косинці, а у неблагополучних господарствах щодо заразних хвороб - у фартусі та гумових чоботях. Спецодяг зберігають тільки на пункті штучного осіменіння. При пранні халати обов'язково кип'ятять, а після розгладжують гарячою праскою. Для виявлення хворих тварин і попередження передачі заразних хвороб від однієї до інших тварин, від тварини до людей технік зобов'язаний здійснювати наступне: а) ретельно оглядати тварин перед осіменінням, звертаючи особливу увагу на стан статевих органів. У випадку підозри наявності захворювання(виділення гною із піхви, ненормальні зміни слизової оболонки тощо) слід звертатися до лікаря ветеринарної медицини і осіменіння таких тварин здійснювати за його вказівкою; б) перед і після осіменіння кожної тварини ретельно мити руки з милом і щіткою, а потім обробляти їх тампоном, змоченим 70 -ним спиртом чи 3% -вим перекисом водню. в) вимити і продезинфікувати після кожного осіменіння інструменти; мікрошприци після миття стерилізують кип'ятінням або дезинфікують 96 - ним спиртом; піхвове дзеркало (розширювачі піхви) - стерилізують кип'ятінням або як виняток фламбуванням; г) гумові чоботи, фартух щоденно після роботи миють і дезинфікують. У випадку, коли до пункту приводять для осіменіння тварину, яка підозріла щодо інфекційного захворювання, приміщення манежу і станок після цього дезинфікують 2-3% -вим розчином їдкого натрію. Осіменіння на пункті припиняють поки не буде наданий дозвіл лікаря ветеринарної медицини. У випадку появи в стаді заразних захворювань штучне осіменіння тварин проводять згідно діючої інструкції щодо боротьби з тим чи іншим захворюванням і під контролем лікаря ветеринарної медицини.