Тема № 28. Умови підвищення заплідненості тварин. Гінекологічна Диспансеризація.

План

1. Значення годівлі самок.

2. Умови утримання:

а) моціон

б) інсоляція.

1. Час і техніка осіменіння.

2. Дотримання ветеринарно-санітарних правил при штучному осіменінні.

3. Використання якісної сперми.

4. Гінекологічна диспансеризація.

 

1. Від рівня годівлі, вмісту в кормах поживних речовин, необхідних для задоволення потреб організму, залежать продуктивність та здоров’я тварин.

Для забезпечення високої продуктивності самки повинні одержувати у кормах не тільки необхідну кількість енергії, а й протеїну з оптимальним співвідношенням між деякими амінокислотами, поліненасичених жирних кислот та інших речовин.

Велике значенні має співвідношення між окремими елементами, вітамінами, деякими органічними компонентами корму, а для жуйних — між протеїном і цукром та окремими групами вуглеводів.

Потреба самок у поживних речовинах визначається низкою чинників: фізіологічним станом організму, рівнем продуктивності, видом кормів, технологією їх заготівлі й підготовки до згодовування, співвідношенням поживних речовин у раціоні, їх доступністю для використання та ін. Повноцінна годівля впливає на розвиток, стан здоров’я сільськогосподарських тварин і отримання від них продукції за мінімальних затрат праці.

Таким чином, годівля є однією з найважливіших складових, що забезпечує нормальний ріст і розвиток, досягнення генетично зумовленого рівня продуктивності тварин та необхідної якості продукції, добре здоров’я й високу відтворну здатність за економного витрачання кормів.

 

2. Місце утримання смок повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

У районах з великою розораністю земель практикують стійлову чи стійлово-табірну систему. В разі першої тварин цілорічно утримують на прив’язі в закритих приміщеннях з обов’язковими щоден­ними прогулянками на вигульних майданчиках, споруджених біля приміщень. Друга система передбачає утримання в стій­ловий період у капітальних приміщеннях на прив’язі, а влітку тва­рин переводять до таборів, розміщених біля полів кормової сівозмі­ни з культурами зеленого конвеєра. Протягом доби їм надають ак­тивний моціон.

Освітлення створюється, головним чином, за рахунок прямого, розсіяного, а також відбитого від предметів, що оточують, сонячного світла. Освітлення жител має відповідати гігієнічним вимогам, аби воно могло сприяти нормальному функціонуванню зорового аналізатора.

Перевагою штучного освітлення є можливість створення в будь-якому місці приміщення бажаного освітлення.

Штучне освітлення повинно задовольняти такі санітарно-гігієнічні вимоги: бути достатньо інтенсивним, рівномірним, забезпечувати правильне тінеутворення, не засліплювати і не спотворювати кольору, бути безпечним і надійним. За своїм спектральним складом воно має максимально наближуватися до денного світла.

 

3. Технічні прийоми, застосовувані при штучному осіменінні, ґрунтуються на докладному вивченні процесів, які відбуваються при природному осіменінні. В основі цих прийомів лежить вчення про типи природного осіменіння у сільськогосподарських тварин, розроблене В. К. Миловановим. Згідно з цим вченням, у сільськогосподарських ссавців є два основні типи природного осіменіння: піхвовий і матковий.

Різниця в типі природного осіменіння зумовлює відміни і в техніці штучного осіменіння. Самок, що належать до маткового типу осіменіння, осіменяють тільки в матку. При цьому важливо ввести досить великий об'єм сперми, щоб полегшити швидке проходження сперміїв до кінців рогів матки (при малому об'ємі сперма залишається у початкових відділах матки і не проникає у глибину). Щоб збільшити об'єм еякуляту, сперму жеребця і кнура звичайно розводять спеціальними розріджувачами навіть і в тих випадках, коли не мають наміру зберігати її протягом тривалого часу. Друга мета розведення сперми жеребця і кнура — створення сприятливого середовища для сперміїв, оскільки в секретах придаткових залоз вони живуть недовго.

До піхвового типу належить велика рогата худоба, вівці і кози. У самок цього типу матка відносно невеликої довжини. Самці, внаслідок слабкого розвитку придаткових статевих залоз, виділяють за одну садку невеликий об'єм сперми (бугай 4—6, баран—1—1,5 мл), але зате концентрація сперміїв велика (до4—5 млрд. у барана). Еякуляція, завдяки малому об'єму еякуляту, відбувається дуже швидко, одним імпульсом. Сперма розсівається по стінках піхви, і лише в деяких випадках частина її потрапляє на шийку матки. Просування сперміїв до воронок яйцепроводів відбувається як завдяки власній рухливості сперміїв, так і завдяки всисним антиперистальтичним скороченням стінок матки. Умови середовища у піхві несприятливі для сперміїв. Тому вже через кілька годин після садки у піхві корови або вівці можна знайти тільки мертвих сперміїв. За даними Є. П. Нагорного, М. П. Кузнецова та інших, у піхві гине 90—95% сперміїв і лише 5—10% проникає в шийку матки (в овець 50—150, у корів 200—300 млн.). Шийка матки і вівці і корови є своєрідним сховищем, в якому живі спермії можуть зберігатися до 48 год. Слиз у шийці матки має слабкокислу реакцію, що сприяє тривалому переживанню сперміїв.

 

У самок маткового типу осіменіння (кобила, свиня) об'ємиста матка і довгі роги (у свині до 2 м). При такій великій довжині статевих шляхів власна рухливість сперміїв не могла б забезпечити просування їх до яєчників. При природному паруванні сперма потрапляє безпосередньо в матку вже під час парування. Гвинтоподібна головка статевого члена кнура проникає в канал шийки матки, і сперма виливається безпосередньо в матку, ритмічні скорочення і розслаблення якої сприяють всмоктуванню сперми всередину матки.

Самок піхвового типу природного осіменіння можна осіменяти в піхву, шийку матки (так зване цервікальне осіменіння) і безпосередньо в матку. Але в першому разі доводиться вводити майже стільки ж сперми, скільки виділяє її бугай або баран. Можливість дроблення еякуляту на кілька порцій досягається зміною місця введення сперми. Вівці нормально запліднюються при введенні в шийку матки 75—100 млн. сперміїв. Щодо корів, то дослідами зарубіжних дослідників доведено, що запліднення може настати при введенні в матку або у глибоку частину каналу шийки матки всього лише 15—20 млн. сперміїв. Доза сперми, що вводиться, великою мірою залежить від її якості. Доброякісну сперму можна вводити в мінімальних дозах, а доні сперми середньої якості доводиться збільшувати у два-три рази.

Рекомендується осіменяти корів перед доїнням їх. Під час доїння виділяється гормон задньої долі гіпофіза — окситоцин, під дією якого скорочуються м'язи матки та яйцепроводів, що сприяє просуванню сперміїв до яєчників Корисний також легкий масаж піхви і матки рукою, введеною у пряму кишку, безпосередньо перед введенням сперми у статеві шляхи корови.

 

4. При осіменінні треба суворо додержувати встановлених ветеринарно-санітарних вимог.

 

Осіменіння, як правило, провадять на спеціально обладнаних пунктах. Приміщення пункту і територію біля пункту треба утримувати у чистоті та порядку. Необхідно періодично дезинфікувати приміщення гарячим (70°)1 % розчином їдкого натру, каустифікованої содопоташної суміші (1,5%) або розчином препарату “Демп” (4%). При вході у манеж повинен бути дезинфекційний килимок, змочений 2% розчином їдкого натру. Для знищення мух можна використовувати 0,5—1% розчин хлорофосу. Влітку в кватирки вставляють металеві або марлеві сітки.

 

Щоденно після роботи прибирають всі приміщення пункту і миють підлогу. Регулярно білять стіни та стелю свіжо гашеним вапном. Станки для осіменіння, столи й табурети після закінчення роботи миють 2—3% розчином двовуглекислої соди.

 

Техніки повинні працювати у чистих халатах, ковпаках або косинках. Під час прання халати обов'язково кип'ятять, а після висушування пропрасовують гарячою праскою.

 

Перед осіменінням кожної самки технік повинен мити руки з милом і щіткою, а потім обтирати спиртовим тампоном, всі інструменти, які застосовують для штучного осіменіння, повинні бути чистими і стерильними, їх миють за допомогою щітки, йоржа або губки гарячим розчином двовуглекислої (2—3%) або кальцинованої (1 —1,5%) соди, старанно споліскують чистою гарячою водою і витирають насухо чистим рушником чи марлевою серветкою. Інструменти стерилізують кип'ятінням, сухим жаром (у сушильній шафі), фламбуванням (обпалюванням на полум'ї, що не коптить), а також спиртом - ректифікатом.

 

Скляні шприци-катетери кип'ятять у дистильованій воді в стерилізаторі чи емальованій каструлі протягом 15—20 хв. Шприци занурюють у воду в (розібраному вигляді, причому поршень слід прив'язати марлевим бинтом до шприца, оскільки кожний поршень притертий до свого циліндра.

 

Заздалегідь прокип'ячені шприци-катетери перед використанням ще раз знезаражують 70°-ним спиртом. Таку ж дезинфекцію доводиться робити у польових умовах, якщо корів треба осіменяти спермою різних бугаїв. Потрібні розчини наливають у 4 пронумеровані баночки з притертими пробками. У банки № 1, № 3 і № 4 наливають свіжовиготовлений стерильний розчин натрію хлориду (0,9—1,0%) або цитрату натрію (2,9—3,0%), а у банку № 2 — 70°-ний спирт. Його виготовляють з 96°-ного спирту, добавляючи до 73 мл спирту 27 мл дистильованої прокип'яченої води.

 

Щоб звільнити шприц від залишків води або сперми, його промивають чотири - п'ять разів розчином з баночки№1, потім три рази спиртом і, щоб видалити  залишки  спирту, промивають по два-три рази розчином з баночок № 2 і № 3. Розчин з шприца після кожного промивання виливають у таз, а спирт — в окрему посудину.

 

Після осіменіння кожної самки обтирають шприц зовні спиртовим тампоном.

 

Якщо після використання сперми у шприц потрібно набрати сперму іншого плідника,

 

5. Використання якісної сперми значно підвищує успішність штучного осіменіння. Ефективний результат залежить перш за все:

• від високої якості сперми і правильного її зберігання до моменту осіменіння;

• від достатньої кількості введених сперміїв, а для свиней і кобил, крім того,

• від достатнього об'єму введеної сперми;

• від точності введення сперми у відповідний відділ статевих шляхів самки (матку, шийку матки) і на глибину, зазначену в інструкції або посібнику;

 

 

6. Диспансеризація – система планових діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів направлених на створення здорових високопродуктивних стад тварин.

Акушерська диспансеризація – комплексна система діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, яка забезпечує нормальний перебіг вагітності, родів і післяродового періоду та функцію молочної залози. Вона виконується в три етапи: перший – під час запуску корів та переведення їх у сухостійну групу, другий – у родильному відділенні та третій – на 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й дні та в кінці післяродового періоду.

Гінекологічна диспансеризація – комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, спрямованих на виявлення причин (форм) неплідності самок та відновлення їх відтворної функції.