Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

Інструкційна картка №14

для проведення учбової практики з навчальної дисципліни “Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин“

Тема – “Діагностика і лікування гінекологічних хвороб“

Робоче місце – лабораторія акушерства, ферма технікуму.

Тривалість заняття – 6 год.

Мета проведення заняття – навчитися досліджувати статеві органи самок зовнішнім вагінальним та ректальним методами діагностувати та лікувати гінекологічні хвороби тварин.

Матеріально-технічне оснащення робочого місця – піддослідні тварини, піхвові дзеркала, одноразові поліетиленові рукавички, спеціальний одяг, мило рушники, вірьовки, марганцевокислий калій, відра, кружки, спирт етиловий шприци, голки Боброва, голки довжиною 15-18 см. кружка Есмарха, антибіотики сульфаніламіди.

Правила охорони праці:

При проведенні учбової практики на живих об’єктах завжди існує небезпека заразитися самому та перенести збудника хвороби від однієї тварини до іншої чи забруднити ним територію даного або сусідніх господарств. Тому необхідно дотримуватися наступних правил техніки безпеки та особистої гігієни:

а) Працювати у спец. одязі.

б) Перед заняттям коротко обрізати і гладко зачистити нігті, старанно вимити руки з милом і продезинфікувати їх.

в) Без дозволу і відповідних вказівок викладача не розпочинати дослідження тварин, користуватися виключно своїм робочим місцем.

г) Необхідні для роботи інструменти використовувати лише після їх знезараження.

д) Переходячи під час дослідження від однієї тварини до іншої необхідно знову підготувати руки, тварину та продезинфікувати інструменти.

е) Після закінчення роботи усі використані інструменти, скляний посуд, вимити і знезаразити його, а матеріали (вату, марлю, тампони, одноразові інструменти та ін.) спалити.

є) Не приносити на об’єкт заняття їжу і не приймати її. Не палити.

Після виконання завдань практики прибрати робочі місця, здати одержане для заняття обладнання, старанно вимити руки з милом і знезаразити їх.

Зміст і послідовність виконання завдань.

Групу студентів розділяють на три ланки, одна з яких займається діагностикою та лікуванням хвороб зовнішніх статевих органів самок, друга дослідженням і лікуванням хвороб матки, третя – дослідженням і лікуванням хвороб яєчників і яйцепроводів.

Методичні вказівки щодо виконання і оформлення.

Лікування при ендометритах. Відтворна функція самки забезпечується чіткою взаємодією системи гіпоталамус-гіпофіс-яєчники-матка. Тому лікування її при ендометритах повинне бути комплексним, спрямованим На підтримання нормальної функції цілої системи, усіх її ланок. При цьому прагнуть підвищити захисні сили організму; домогтися протизапального, болезаспокійливого, розсмоктуючого ефекту; стимулювати регенеративні процеси в слизовій оболонці матки, підвищити її тонус і скоротливу здатність; видалити з матки ексудат і загальмувати у ній життєдіяльність мікроорганізмів; відновити статеву циклічність.

Доти, поки у матці буде ексудат, зберігатиметься запальний стан у яєчнику буде жовте тіло, в гілоталамо-гіпофізарнаму комплексі  фаза лютеїнової активності, і навпаки. Отже, без поновлення фолікулостимулюючої активності в ґіпоталамо-гіпифізарному комплексі, без розсмоктування жовтого тіла в яєчнику місцеве лікування ендометриту буде безрезультатним.

При лікуванні гострих ендометритів керуйтеся схемами, наведеними в темі «Післяродові запалення статевих органів»; при лікуванні хронічних ендометритів викличте, спочатку їх загострення, ввівши в порожнину матки невелику кількість олійної емульсії антимікробних речовин, нітрофуранові препарати; зробіть ректальний масаж матки в напрямку від верхівки рогів до тіла і застосуйте утеротонічні засоби  Внугрішньом'язово окситоцин та пітуїтрин (30—40ОД), 5 розчин сферофізину (2—3 мл, І % розчин бревіколіну (10 кл}, підшкірне (ї,05 % розчин ерготалу (10—15 мл), 0,02 % ергометрнну (10— 15 мл), 0,05 % ерготамін (10—15 мл), 0,5 % прозерин (1—3 мл), 0,1 % карбахолін, 0,2 % ацеклідин (3—5 мл), І % синестрол (2—4 мл), 1 % прегнантол (8—10 мл) та іч. При застосуванні препаратів задньої частки гіпофіза (пітуїтрин, окситоцин, гіфотоцин, мамофізин) необхідно попередньо ввести тварині естрогенні препарати 2% розчин синестролу (3—5 мл), фолікулін (20—25 тис. ОД), естрадіол пропінат та інші, оскільки при хронічних ендометритах знижена чутливість матки до згаданих препаратів.

Подальше лікування проводьте так, як і гострик ендометритах застосовуючи відповідні процедури.

Впутрішньоматкові вливання, зрошення матки (за допомогою кружки Есмарха з двопотоковим катетером чи іригатора Акатова В. А.) гарячою(45—50º)перевареною водою, 3—10 %розчином натрію хлориду, 1—2 % соле-содовим розчином, розчином калію перманганату, етакридину лактату 1.; 1000, 1 % розчином стрептоциду, Іхтіолу, креоліну та ін. Розчин вливають у матку доти, поки рідина, що витікає з матки не буде прозорою. Проте ефективність цих процедур низька. Їх застосовують лише у випадну гострої необхідності, пам'ятаючи про шкідливу дію водних розчинів на слизову оболонку матки. Не можна вводити в матку розчин під тиском; весь введений розчин необхідно видалити, ;для чого одночасно із зрошенням можна робити масаж матки або застосовувати утеротонічні засоби.

Бнутрішньоматкові введення антисептичних суспензій емульсій на жировім основі, антисептичних мазей, капсул, паличок і т. п. (50—100 Мл 5% суспензії трициліну, 5 % суспензії йодвісмут сульфаміду, 5—10 капсул септиметрину синтоміцинової, йодоформ ксероформної емульсії, активованого стрептоциду, рідкої мазі Вишневського, лініменту білого стрептоциду 3 додаванням по І млн мономіцину та окситетрацикліну, 1—2 таблетки чи палички екзутеру, утеросану, метромаксу, 3—5 паличок фуразолідону чи фурагіну, 1,5% суспензії фуразолідону на 2 % розчині метилцелюлози і т. Ін.

Зрошення суміжник з маткою ділянок (шийки матки та піхви) гарячим (45—50º) 2 % розчином двовуглекислої соди, глюкозо-содовим розчином (глюкози — 15 г, соди — 5 г, води — .500 мл) 1— 2 рази на день протягом кількох діб.

Підшкірні введення 30 — 40 мл молозива, одержаного в перші години після отелення від клінічно здорової корови. Введення молозива можна поєднувати з ін'єкцією фолікуліну синестролу, порозерину, естрофану єнзапросту чи вітамінних препаратів. Внутрішньом’язові введення 5—10% суспензії АСД ф-2 (20 г) на сироватці проти паратифу та колібактеріозу телят з одночасним введенням 2 мл 0,5 % розчину прозерину.

Внутрішньом’язеві введення антибіотиків пеніциліну, стрептоміцину біциліну.

Новокаїнові блокади: біляниркова за І. Г. Морозом (введення 300—350 мл 0,25 % розчину новокаїну з температурою 38º справа між 2—3 поперечним відростками поперекових хребців на 8—9 см нижче середньої лінії хребта на глибину 3-4см);

Надплевральна новокаїнова блокада черевних нервів за В. В. Мосіним (введення справа і зліва, спереду останнього ребра, в точці перетину жолоба, утвореного клубово-реберними та найдовшими м'язами спини, з останнім ребром. 0,5 % розчину новокаїну з розрахунку 0,5 мл на 1 кг маси тварини, ввівши голку довжиною 12—15 см під кутом 30—35° до горизонтальної лінії до упору в тіло хребця, а потім дещо відхиливши вгору і просунувши в глибину, плавно вводять розчин в епіплевральну тканину,

Внутрішньоаортальні введення 1% о розчину новокаїну за Д. Д. Логвиновим. Голку довжиною 18 см вводять під кутом 25-30° до медіальноїі площини по середині заднього краю четвертого поперечнореберного поперекового відростка до упору в тіло хребця; змістивши кінець голки на 0,5 см вправо, її просувають у глибину на 4—5 см до появи в голці пульсуючого струменя артеріальної крові; приєднують шприц Жане і вводять І % розчин новокаїну з розрахунку 0,002— 0,0025 г на 1 кг маси тварини, але не більше 100 мл. Через 48 год. введення повторюють.

Внутрішньовенні введення 0.25 — 0, 5 % розчину новокаїну (за Єлпаковим К. А.) з розрахунку 0,5—1 .мл. на 1 кг маси тварини.

Тканинна терапія. Підшкірне введення 20—60 мл печінково-плацентарної суспензії , виготовленої за Є. В. Іль’їнським (2—4)ін'єкції з інтервалом 5—7 днів), або введення тканинного препарату з печінки, селезінки та інших органів (згідно з Нагорним І. С.) 1—10 ін'єкцій з інтервалом 7— 12 днів, у дозі 4—8 мл на 100 кг маси тварини.

Автогемотерапія — підшкірне чи в нутрішньом’язове введення 60—100 мл. свіжої автокрові з інтервалом 3-4 дні.

Симптоматичне лікування внутрішньовенні ін'єкції 100 мл 10% розчину кальцію хлориду чи глюконату з 12-годинним інтервалом, внутрішньом’язові Ін'єкції 2—З мл.0,5—1 % розчину синестролу, концентрату вітаміну Е (токоферол) — 5- 10 мл з інтервалом 24 год. концентрату ретинолу (вітамін А) 1000 МО один раз в день; кальциферлу (вітамін Д) 5—6 тис МО на 100 кг маси тіла, тривітаміну — 5 мл з інтервалом 4—5 днів.

Внутрішньом’язові ін’єкції синтетичних аналогів простагландинів ензапросту (5 мл), естрофану (3 мм) еструмату (2 мл), естуфалану (З—5 мл.). поєднані застосування сироваткового гонадотропіну(3000 МО) та естуфалану (500 мкг).

Лікування при оофоритах та сальпінгітах. Фізіологічний стан та функціональна активність яєчників залежать, з одного боку, від стану гіпоталамо-гіпофізарного комплексу (плюс — мінус взаємозв'язок), а з іншого — стану інших органів статевої системи. Нарешті, важливу роль тут відіграє стан цілого організму й умови його існування. Тому при лінуванні них захворювань та функціональних порушень застосовуйте вищезгадані засоби патогенетичної, етіотропної та симпптоматичної терапії (новокаїнову терапію у всіх її формах; антибіотики, краще пролонгованої дії, комбіновано теплові процедури - гарячі спринцювання піхви, теплі клізми, аплікації па поперекову ділянку озокериту, вагінальні тампони з лікувальних грязей; даванка через рот іхтіол-скипідару по 15 мл, у слизистому відварі; ін'єкції аналогів простангландину Фά, оваролізату разом 3—4-разовим на день ректальним масажем яєчника І т. п. При кістозних ураженнях бажана також застосовувати гормональні препарати — хоріонічний гонадотропін, гонадотропін-релізинг – гормон, гравогормон, СЖК .Кращі результати дає внутрішньовенне введення 5000 ОД хоріональлного гонадотропінув період статевої охоти.

Після виконання завдань учбової практики студент повинен:

знати:

1. будову статевих органів самок;

2. методику дослідження статевих органів самок зовнішнім оглядом, мануальним, вагінальним та ректальним дослідженням.

3. Гінекологічні хвороби та методику їх лікування

вміти:

1. досліджувати статеві органи самки різними методами;

2. виявляти патологічні процеси в них.

3. Проводити маніпуляції по лікуванні гінекологічних хвороб

Захист роботи

Завдання для самостійної роботи

Готуватися до екзамену з дисципліни “Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин.

Інструкційна картка складена викладачем дисципліни “Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин“ Мідиком А.Д.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії ветеринарних дисциплін.

Протокол № __ від 2017р.

Голова циклової комісії____________ Чорноус В.А.