Лекція 10 | Akyshermdtek

Тема: Патологія вагітності.

План заняття:

Причини патології вагітності.
Випадання (виворіт) піхви.
Позаматкова вагітність і її види.
Несправжня вагітність.
Набряк вагітних.
Водянка плодових оболонок.
Опускання та перегин матки.

Література (основна та додаткова):

Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник / Г.Г. Харута, С.С Волков, І.М. Плахотнюк, С.А. Власенко, М.В. Вельбівець, Б.П. Івасенко та ін. -К.:Аграрна освіта, 2013.-175 – 201 с.
Карташов І.І.,Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навч. посібник.-К.:Вища шк.,1991.-164 – 176 с.
Андрієвський В. Я.,Смирнов І.В Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння. Навч. Посібник. – К.:Вища шк..,1978.-175 – 199 с..
Яблонський В. А.,Хомин С. П.,Калиновський Г. М., Харута Г. Г., Харенко М. І., Любецький В. Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології./ За редакцією В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Підручник. – Вінниця: Нова Книга , 2006 –282 – 312с.

1. Причини патології вагітності.

Під хворобами вагітних тварин розуміють такі патологічні зміни, які настають в їх організмі за вагітності та ускладнюють її перебіг. Причинами хвороб вагітних самок є:

1. Порушення годівлі і напування:

кількісна і якісна недостатність раціонів годівлі вагітних самок (згодовування кормів багатих фітоестрогенами і естрогенпродукуючими грибами);
недоліки в організації напування

2. Дія несприятливих чинників навколишнього середовища:

відсутність належної вентиляції (гіпоксія), моціону (гіподинамія);
тісні, вогкі, погано освітлені і техногенно загазовані приміщення;
переохолодження (гіпотермія), перегрівання (гіпертермія);
лікарські препарати, токсини, продукти хімічного виробництва;
збудники вірусних і бактеріальних інфекцій (плацентити, аборти).

3. Неспроможність механізмів адаптації самки до виниклої вагітності:

вроджена або набута недостатність системи нейроендокринної регуляції пристосувальних реакцій;
розлади функції серцево-судинної системи, залоз внутрішньої секреції;
токсикоз вагітних, алергічні реакції та імунні конфлікти, спричинені незбіжністю груп крові у системі матері і плода;
перевантаження нирок вагітної тварини продуктами обміну плода і враження гломерулярного фільтра циркулюючими і імунними комплексами;
гіпофункція жовтого тіла або недостатнє продукування фетоплацентарною системою прогестерону.

4. Вади розвитку матки, її розтягування при багатоплідності і багатоводді.

5. Вади розвитку плода (плодів).

6. Зниження загального тонусу організму, набрякове просочування тканин тазу, розслаблення зв’язкового апарату матки.

7. Вади розвитку плаценти (плацентит, м’ясний занос, ворсинчастий і пузирчастий заноси, кісти, дифузна плацента, коротка або довга пуповина, додаткова плацента).

2. Випадання (виворіт) піхви.

Виворіт переддвер'я і піхви (inversio vestibulum vaginae et vaginae).

Під виворотом піхви розуміють вивертання її стінки через статеву щілину назовні (результат інвагінації верхньої стінки піхви), що часто спостерігається у корів і рідше у інших тварин. Випинається звичайно верхня стінка, бо вона більш рухома. Нижня ж стінка трохи фіксована в своєму положенні сечівником та сечовим міхуром, який в свою чергу фіксується зв’язкою, прикріпленою другим кінцем до нижньої черевної стінки.

Слід відзначити, що у сук і кішок це захворювання буває не тільки в період вагітності, але й під час тічки.

За ступенем вивороту розрізняють:

неповне (часткове) вивертання (inversio vaginae partialis), коли лише частина піхвової стінки вивертається назовні;

повний виворіт піхви (inversio vaginae totalis), коли вся піхвова трубка разом з шийкою та тілом матки випинається з вульви у вигляді кулястого тіла.

Причини. Основною причиною є зниження загального тонусу організму і як результат – розслаблення фіксуючого апарату піхви, розриви навколопіхвової клітковини. Сприяє виникненню захворювання нестача в організмі вітаміну В, внаслідок чого в тканинах статевих органів затримується велика кількість води та знижується тонус вегетативної нервової системи. Схильність до захворювання у вагітних тварин виникає при стійловому утриманні їх на похилій підлозі, при відсутності активного моціону, неповноцінній годівлі, старечих змінах в організмі, підвищенні внутрішньочеревного тиску, при двійнятах і т. п.

Окремі автори вважають виворіт піхви спадково обумовленим, тому в ряді країн не залишають для племінних цілей нащадків від таких корів.

Симптоми. При частковому вивороті піхви в останній третині вагітності при лежачому положенні тварини відмічають невелике червоне випинання з піхви, розміром від курячого яйця до кулака. При вставанні тварини випнута частина піхви здебільшого втягується. Пізніше, з наближенням родів, розміри випнутої частини піхви зростають і вона вже не втягується при стоянні тварини.

При повному вивороті з піхви виступає велике червоне кулясте тіло верхівко якого є шийка матки. Слизова оболонка з блискучої яскраво-рожевої поступово стає синьо-червоною з ознакою венозного застою, вона легко забруднюється, висихає, на ній з'являються рани, тріщини, що призводять до розвитку гнійно-запальних процесів та осередків некрозу, інколи повне випадіння піхви супроводжується вивертанням сечового міхура, при цьому з вульви виступають два кулястих випинання: верхнє – піхва, нижнє – сечовий міхур (рис. 4.3).

У свиней вивернута слизова оболонка має нерівну поверхню. У важких випадках виступає назовні піхвова частина шийки матки, яку видно в середині вивернутих тканин у вигляді вузлика. При повному вивороті піхви може вивертатися і пряма кишка.

Піхву, що вивернулася назовні, можна спостерігати як під час лежання, так і під час стояння тварини. Загальний стан тварини не порушується. Коли ж на слизову оболонку попадає кал і сеча, у тварини виникає подразнення. В цей час вона проявляє больову реакцію, вигинаючи спину і підтягуючи живіт. При надмірних потугах може вивертатися сечовий міхур.

Коли захворювання триває довго, розвивається запалення вивернутої слизової оболонки піхви. Від довгого перебування зовні вона підсихає, тріскається, може травмуватися тваринами, що стоять поруч чи будь-якими предметами.

Прогноз. Якщо у корів, кіз і овець загальний стан буває задовільним, то лікування завжди дає ефект. А у тих тварин, що мало ходять, а більше лежать і у яких виворіт піхви настав задовго до родів, прогноз обережний, бо у них можуть виникнути ускладнення (некроз слизової оболонки, уремія, запалення очеревини).

У свиней при вивороті тільки піхви прогноз сприятливий. Якщо незадовго перед родами виворіт піхви ускладнився ще й виворотом прямої кишки, тоді прогноз обережний.

У сук і кішок прогноз сприятливий.

Лікування складається з таких етапів:

1. Поставити тварину на „місток” з нахилом до голови на 150 (рис. 4.4).

2. Забинтувати і зафіксувати корінь хвоста.

3. Виконати низьку сакральну анестезію.

4. Обмити випнуті тканини знезаражуючими і в'яжучими розчинами (калію перманганату 1:500; 0,5%-вим розчином таніну; 2%-ним розчином галуну; 2 – 3%-им розчином йодгліцерину).

5. Ослизнити перед вправленням вивернутий орган (відваром з насіння льону 1:30; простерилізованою олією; емульсією йодвісмутсульфаніламіду).

6. У випадку локалізації сечового міхура в середині вивернутої піхви − звільнити його від сечі катетеризацією або проколом голкою.

7. Вправити піхву у тазову порожнину, розправивши її стінки.

8. Для профілактики запалення ввести у порожнину піхви антимікробну емульсію, маткові палочки або піноутворюючі таблетки.

9. Зафіксувати статеві органи.

10. Для усунення потуг застосувати низьку сакральну анастезію або ханегіф.

11. При появі ознак родів зняти шви.

12. На початку утворення вивороту призначити в/м'язово прогестерон.

13. Якщо вправлення неможливе − випнуті тканини видаляють оперативним методом.

Профілактика:

− виключити з раціону вагітних корми, що містять фіто естрогени та вражені грибами;

− організувати щоденний активний моціон, інсоляцію;

− підлога стійл повинна мати нахил не більше 5 градусів.

3. Позаматкова вагітність

Позаматкова вагітність (ектопічна) (graviditas extrauterina) – це розвиток зиготи і ембріона поза порожниною матки внаслідок порушення міграції яйцеклітини або зиготи у статевих органах тварини.

Розрізняють позаматкову вагітність яєчникову, трубну і черевну.

Яєчникова вагітність (graviditas ovarialis) – запліднення яйцеклітини в яєчнику, без овуляції. Реєструються поодинокі випадки у корів на 2 – 2,5 місяці та у кобил на 3-му тижні вагітності. При цьому ембріони знаходяться у порожнині кістозно зміненого яєчника.

Трубна вагітність (gr. tubaria) зустрічається внаслідок порушення перистальтики або прохідності яйцепроводів найчастіше у жінок і дуже рідко у тварин.

Черевна вагітність (gr. abdominalis) – приживлення ембріона до будь-якого серозного покриву внаслідок порушень міграції яйцеклітини. Трапляється у кролиць, кішок, свиней, овець і корів.

Позаматкова вагітність буває первинною (наведені варіанти) і вторинною, яка буває тільки черевною і настає після розриву матки при фізіологічному перебігу вагітності або при трубній вагітності. Описані також випадки піхвової вагітності (gг. vaginalis.). Вона буває тільки вторинною.

Позаматкова вагітність небажана для тварин з відпадаючою плацентою (гризуни, м'ясоїдні, примати) у яких плід розвивається на будь-якому органі черевної порожнини завдяки глибокому вростанню ворсинок плаценти і забезпеченню достатньої трофіки.

Клінічні ознаки: сильна болючість, розрив яйцепроводу (фолопієвої труби), кровотеча і шоковий стан.

Діагноз. У наш час можливо діагностувати цю патологію лише за допомогою УЗД. Частіше ж визначають при розтині або лапаротомії.

4. Несправжня вагітність

Несправжня вагітність (псевдовагітність або псевдолактація) (graviditas spигіа) – прояв зовнішніх ознак вагітності наприкінці її фізіологічного терміну, після статевої охоти, яка пройшла без осіменіння або з непродуктивним осіменінням.

Частіше буває у диестральних або моноестральних тварин (собаки, в основному маленькі пуделі і такси; кішки, кози, вівці). Описані випадки псевдовагітності у свиней, кролиць, щурів, морських свинок, а також у жінок, які жадають або бояться народження дитини.

За гіпотезою В. А. Аллена, псевдолактація у сук є первісним способом вигодовування інших цуценят даної собачої зграї, якщо проеструс/еструс виникає у них тільки один раз на рік, тобто узгоджений за часом.

Причини і симптоми. У м'ясоїдних наприкінці лютеального періоду, між 6 і 12-м тижнем після еструсу, прогестагенна активність жовтого тіла починає знижуватися. Внаслідок цього у тварини розблоковується виділення із гіпофізу пролактину (ПРЛ) і відзначаються фізичні і поведінкові зміни, які нагадують підготовку до пологів, збільшується живіт, матка і молочні залози, починається секреція молока, розвивається набряк вульви, проявляються материнські інстинкти (підготовка гнізда-лігва, небажання залишати житло, гра з м'якими іграшками, апатичність, а інколи агресивність до власника або до інших собак). Через 1 – 2 тижні ці ознаки зникають. Звичайно секреція молока при несправжній щенності триває недовго, а молоко за своїм складом нічим не відрізняється від звичайного і такі суки погоджуються годувати не своїх цуценят. У кішок молоко появляється рідко.

Нормальна щенність відрізняється діяльністю плаценти і виробки нею релаксину – специфічного для вагітності сук гормону. Інколи несправжня вагітність триває впродовж місяців і навіть років; гаданою причиною такого стану є порушення влагодження у системі гіпофіз-гіпоталамус-яєчники. На думку доктора В. А. Аллена, уявлення про те, що несправжня вагітність у сук має схильність до переходу у піометру, неплідність і яєчникові дисфункції, є помилковою.

У кіз псевдовагітність, можливо, настає після резорбції ембріонів. Козу можна роздоювати, після чого вона лактує, як і після нормальних вагітності та родів. Парують козу у наступний статевий цикл.

З кожною наступною тічкою симптоми несправжньої вагітності можуть підсилюватися і ускладнюватися піометрою.

Лікування. Зазвичай, псевдолактація припиняється без лікування через 10 – 30 днів. Потрібно відібрати іграшки і не дозволяти відсмоктувати молоко. Лікування слід спрямувати на припинення лактації. Небажаним наслідком псевдолактації є мастит. Призначають такі препарати:

Заспокійливі (седативні): діазепам, сібазон, седуксен, реланіум, еленіум всередину або внутрішньом'язово у дозі 0,1–0,5 мг/кг.
Простагландини гр. Ф2-α у невеликих дозах для розсмоктування жовтих тіл.
Антигалактогени (препарати, які пригнічують лактацію). Це прогестагени, комбінації естрогенів з андрогенами (дигітол; синестрол і метилтестостерон або тестостерону пропіонат внутрішньом'язово у дозі 0,5 –1 мг/кг протягом 10 діб); комбінація андрогенно-естрогенних препаратів з диуретиком (сезорал). Слід зазначити, що призначення прогестагенів небажане тому, що вони можуть обумовити розвиток різних ускладнень (піометра).

Застосовують засоби місцевої дії, такі як камфорне масло для втирання у шкіру молочної залози, препарат гексан, що містить естрадіол і метилтестостерон, а також препарати стопканілакт і тарідог.

Антигалактогени центральної дії, які пригнічують лактацію шляхом інгібування синтезу пролактину гіпофізом бромокриптин (парлодел або бромергон) призначають всередину 2 рази на день по 0,2 мг/кг протягом 10 днів. Оральний прийом бромокриптину викликає у багатьох сук блювання, тому лікування починають з дуже маленьких доз і поступово підвищують протягом кількох днів.

Останнім часом для лікування псевдовагітності застосовують антагоніст препаратів, що містять опій, нолоксон (нарканті, каберголін), який перешкоджає синтезу пролактину. Доза препарата – 0,01 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 1–2 рази на день до зникнення симптомів. Психічні відхилення зникають після перших ін'єкцій, а повна інволюція молочної залози відбувається за тиждень.

5. Набряк вагітних

Набряк вагітних (оеdета grаvіdаrит). Під набряком вагітних тварин розуміють скупчення транссудату в шкірі та підшкірній клітковині тазових кінцівок та нижньої черевної стінки з явищами венозного застою. Від фізіологічного набряку – одного з передвісників родів, він відрізняється часом та причиною виникнення.

Причини. Схильність до набряків розвивається у тварин у зв’язку із збільшенням об’єму циркулюючої крові при зростанні проникності судин, порушеннях водного та мінерального обмінів, що призводить до підвищеного вмісту рідини в тканинах. Це особливо характерно для тварин з хворобами серця, печінки, нирок. Сприяють виникненню захворювання згодовування великої кількості соковитих кормів, мінеральне голодування та відсутність моціону.

Симптоми. В ділянці вим'я, зовнішніх статевих органів, нижньої стінки живота, підгрудка, кінцівок, молочної залози з’являються не болючі, холодні, обмежені чи розлиті набряки. При сильних набряках шкіри нижньої стінки живота молочна залоза опускається до рівня скакальних суглобів. Іноді набряк може поширитись на статеві губи, промежину, а спереду – на підгрудок. При натисканні пальцем на набряклу тканину на ній залишається заглибина.

Прогноз сприятливий. При поліпшенні умов утримання тварин набряки зникають або ж дальший розвиток їх припиняється. Набряк також зникає після родів. Проте при ранніх набряках, особливо у тварин з хворобами серця, нирок прогноз повинен бути обережним. Перетискання транссудатом судин обумовлює порушення циркуляції крові і зниження резистентності тканин. Незначні травми в таких випадках, банальна мікрофлора, сприяють переходу набряку в запальний процес, можуть розвиватися флегмона та некрози значних ділянок шкіри.

Лікування хворих розпочинають з вилучення з раціону соковитих кормів і солі, надання моціону та виконання масажу за ходом лімфатичних судин (від вим’я до грудей, кінцівок − знизу вгору). Із медикаментозних препаратів призначають хлористий кальцій, вітамін С і сечогінні. Рекомендовано застосування теоброміну або еуфіліну всередину в середніх дозах, а також ін’єкції 6%-ного розчину декстрану або 30%-ної альбумінової сироватки, а у разі токсичного набряку (димедрол, супрастін).

В.С. Авдеєнко репрезентує методику комплексного лікування корів за набряку під час вагітності:

1-й день − внутрішньом’язово дегістин 10 мл у поєднанні з 50 мл 25%-ного розчину сірчанокислої магнезії;

2-й день − внутрішньовенно унітіол 15 мл і антиоксидантний комплекс 500 мл (його склад: − 400 мл 5%-ного розчину глюкози; − 100 мл 10%-ного розчину кальцію хлориду і 5г аскорбінової кислоти);

3-й день – повторно вводять дегістін;

4-й день− внутрішньом'язово 50 мл 25%-ної сірчанокислої магнезії;

5-й день – антиоксидантний комплекс 500мл.

Отже лікування має бути комплексне і спрямоване на відновлення кислотно-лужного балансу, водно – електролітного обміну та зниження кров’яного тиску

Профілактика направлена на відновлення циркуляції крові, усунення гіпоксії та ацидозу тканин шляхом вилучення з раціону соковитих кормів та балансування мінеральної годівлі, а також забезпечення регулярної інсоляції і моціону вагітних.

6. Водянка плодових оболонок

Водянка плодових оболонок – це скупчення великої кількості навколоплідної рідини в порожнині амніону (гідроамніон) або алантоісу (гідроалантоїс), а іноді в порожнинах обох оболонок.

Водянка частіше зустрічається у корів і кобил у другій половині вагітності, рідше – в інших тварин.

Причини. Це результат розладу функцій водної оболонки і порушення плацентарного кровообігу, а також захворювань нирок плода іт. ін.

Симптоми. Живіт вагітних тварин стає бочкоподібним, голодні ямки виповнені. Кількість рідини в оболонках плода може досягати у корів 200 л, а у кобил 100 л і більше. Тварини рідко лягають, а якщо лягають, то на груди, а не на бік, як за звично. Дихання і пульс частіші, апетит відсутній. При перкусії черевних стінок – звук тупий. Слизові оболонки, особливо піхви, застійно-гіперемійовані. При ректальному дослідженні пропальпувати плід не можливо.

Прогноз. При водянці плодових оболонок обережний, так як часто плід гине, у тварин виникає токсикоз, що може призвести до загибелі самки.

Лікування. При невеликій водянці вагітність може закінчитися народженням живого плода. Велика водянка частіше перериває вагітність, відбувається затримка посліду, який слід відокремити і лікувати тварину як при гідрометрі. За затяжного перебігу хвороби, що загрожує життю самки, роблять штучний аборт або кесарів розтин.

7. Опускання та перегин матки

При перегині матки відбувається її зміщення під лобкові кістки тазу. Таке розміщення матки з плодом утруднює його виведення під час родів

Допомога: задню частину тулуба припіднімають вище а під живіт підводять дошку, за допомогою якої натискують на нижню черевну стінку (при піднімаючи її вверх) надають плодові правильний напрямок. Або тварину валять і надають їй спинного положення. При такому спинному положенні роділі плід набуває провильного розташування і легко виходить з родових шляхів

Контрольні питання:

Чому, на вашу думку, хвороби вагітних тварин зустрічаються так часто?
Які заходи профілактики хвороб вагітних тварин?
Назвіть хвороби вагітності пов’язані з плодом.
Коли ставлять діагноз опускання та перегин матки?
Яка основна клінічна ознака при водянці біля плодових оболонок?
Які ви знаєте види набряків з дисципліни патологічна анатомія та які причини набряку вагітних тварин?
Чому, на вашу думку,аборти тварин зустрічаються так часто?
Які заходи профілактики абортів тварин?
Яка доля плода при аборті?
Що таке викидень та недоносок?
Що таке штучний аборт?