Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

Тема: ветеринарна гінекологія.

План заняття:

1. Гінекологія як наука її предмет і методи вивчення.

2. Основні гінекологічні терміни: плодючість, багатоплідність, малоплідність, неплідність, яловість, післяродовий період, міжотельний період, сервіс період, сухостійний період, індекс осіменіння, рівень запліднення.

3. Методика визначення збитків від недоотримання молока і приплоду.

4. Основні поняття про акушерську та гінекологічну диспансеризацію.

Література (основна та додаткова): : опрацювати матеріал підручників:

1. Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник / Г.Г. Харута, С.С Волков, І.М. Плахотнюк, С.А. Власенко, М.В. Вельбівець, Б.П. Івасенко та ін. -К.:Аграрна освіта, 2013.-377 – 427 с.

2. Карташов І.І.,Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навч. посібник.-К.:Вища шк.,1991.-288 – 310 с.

3. Андрієвський В. Я.,Смирнов І.В Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння. Навч. Посібник. – К.:Вища шк.,1978.-306 – 330 с.

4. Яблонський В. А.,Хомин С. П.,Калиновський Г. М., Харута Г. Г., Харенко М. І., Любецький В. Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології./ За редакцією В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Підручник. – Вінниця: Нова Книга, 2006 –486 – 567 с.

 

1. Гінекологія як наука її предмет і методи вивчення.

Ветеринарна гінекологія – галузь клінічної ветеринари медицини, яка вивчає патологічні зміни у статевих органах тварин та в усьому її організмі, що призводять до неплідності. Методи вивчення ветеринарної гінекології включають вивчення науки про неплідність самок (телілогія) і самців (андрологія), що є наслідками функціонального порушення бо захворювання статевих органів тварин.

 

2. Основні гінекологічні терміни: плодючість, багатоплідність, малоплідність, неплідність, яловість, післяродовий період, міжотельний період, сервіс період, сухостійний період, індекс осіменіння.

Плодючість – властивість самок і самців регулярно відтворювати потомство.

Багатоплідність –- вагітність, за якої в організмі розвивається два плоди або більше.

Малоплідність –  це народження меншої кількості приплоду чим та, яку могла б народити самка відповідного виду і породи тварин.

Неплідність – тимчасова або стійка втрата тваринами здатності до розмноження внаслідок різних аномалій організму, природжених чи набутих в процесі життя. Неплідність спостерігаються не тільки у самок, а й у самців.

Яловість – недоодержання приплоду від планового маточного поголів’я в господарствах протягом календарного року.

Післяродовий період – час від закінчення пологів (вигнання посліду) до завершення інволюції статевих та інших органів породіллі, що зазнали змін під час вагітності та пологів.

Міжотельний період – час від отелення до отелення.

Сервіс період – час від отелення до запліднення.

Сухостійний період – час від запуску до отелення, коли припиняється секреція молока.

Індекс осіменіння – кількість осіменінь, затрачених на одне запліднення.

 

3. Методика визначення збитків від недоотримання молока і приплоду.

За Г.В. Звєрєвою, розміри неплідності визначаються шляхом відрахування числа продуктивно використаних корово днів від загальної кількості їх у стаді.

Методика визначення розмірів неплідності у стаді корів за Г.В. Звєрєвою передбачає наступні дії:

•        розрахунок числа корово-днів у стаді шляхом множення середньої кількості корів на число днів року;

•        розрахунок числа продуктивно використаних корово-днів шляхом множення кількості корів, що телилися, на величину міжотельного інтервалу - 315 днів (285 днів вагітності + 30 днів післяродового періоду);

•        розміри неплідності у днях визначаються шляхом віднімання числа продуктивно використаних корово-днів від кількості корово-днів у стаді;

•        кількість недоодержаних телят визначається шляхом ділення кількості днів неплідності на величину міжотельного періоду (315 днів).

Неплідність корів призводить до недоодержання телят, молока і м'яса. При визначенні економічних збитків через неплідність корів, враховують всі три показники та витрати на лікування неплідних корів.

Г.В. Звєрєва, В.І. Попович і А.І. Сергієнко (1976) запропонували таку формулу для визначення економічних збитків від неплідності корів:

Еп = Ст+См+Чп+Зл+Чм,

де Еп - загальна сума економічних втрат при неплідності

корів;

Ст – вартість недоодержаного приплоду;

См – вартість недоодержаного молока;

Чп – втрати чистого доходу від річного приросту недоодержаних телят;

Зл – витрати на лікування неплідних корів;

Чм – втрати чистого доходу від підвищення собівартості молока в зв'язку з неплідністю корів.

4. Основні поняття про акушерську та гінекологічну диспансеризацію.

Диспансеризація – система планових діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, направлених на створення здорових високопродуктивних стад тварин.

Акушерська диспансеризація – комплексна система діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, яка забезпечує нормальний перебіг вагітності, родів і післяродового періоду та функцію молочної залози. Вона виконується в три етапи: перший - під час запуску корів та переведення їх у сухостійну групу, другий - у родильному відділенні та третій - на 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й дні та в кінці післяродового періоду.

Гінекологічна диспансеризація – комплекс діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів, спрямованих на виявлення причин (форм) неплідності самок та відновлення їх відтворної функції.

Гінекологічній диспансеризації підлягають всі корови, у яких не проявилася стадія збудження, або які не запліднилися протягом 30 днів після отелення, а також телиці через 30 днів після досягнення ними фізіологічної зрілості організму, але не пізніше 18-місячного віку.

Акушерська диспансеризація у корів у перші дні після отелення запобігає не лише розвитку акушерських захворювань (субінволюція матки, післяродовий ендометрит та ін.), а й хронічного ендометриту, хвороб та функціональних розладів яєчників, що потім стають причиною неплідності. Гінекологічна диспансеризація і своєчасне лікування гінекологічно хворих тварин забезпечують підвищення заплідненості, профілактику анафродизії і деякою мірою – абортів, мертвонароджуваності, гіпотрофії новонароджених та інших хвороб, що розвиваються у вагітних самок.

Отже, наслідки акушерської і гінекологічної диспансеризації взаємопов'язані і сприяють профілактиці захворювань в різні фізіологічні періоди.

Традиційно акушерську і гінекологічну диспансеризації проводять навесні – перед виводом тварин у літні табори, та восени – при переведенні тварин на прив'язне утримання. При погіршенні показників відтворення стада, окрім сезонної, може проводитись вимушена диспансеризація.

Диспансеризація включає в себе три етапи: діагностичний, лікувальний та профілактичний.

Гінекологічна диспансеризація корів проводиться в цеху виробництва молока. Періодичність гінекологічної диспансеризації обумовлюється її складовими частинами. Метою діагностичної частини диспансеризації є визначення основних причин захворювань, що призводять до неплідності корів і телиць стада. Діагностика включає гінекологічне обстеження неплідних корів і телиць (анамнез, зовнішній огляд, а також ректальне та вагінальне дослідження) і проводиться щомісячно перед складанням звіту, а вивчення факторів зовнішнього середовища (годівля, утримання, моціон, інсоляція) та організація відтворення стада (підготовка самок до осіменіння, технологія осіменіння, вирощування і підготовка ремонтного молодняку) - щоквартально.

При проведенні диспансеризації телиць визначають їх походження, умови вирощування, час статевого дозрівання, періодичність і перебіг статевих циклів.

Проводячи зовнішній огляд, визначають стан вульви, крижово-сідничних зв'язок, внутрішньої поверхні хвоста та промежини, стан слизової оболонки статевих губ та переддвер'я піхви. Спеціальна частина включає вагінальне та ректальне дослідження. При вагінальному дослідженні встановлюють стан піхви та шийки матки, а при ректальному – топографію, розміри, форму і консистенцію, ригідність, болючість, наявність флуктуації матки, а також форму, розміри, консистенцію яєчників, наявність у них фізіологічних (фолікули, жовті тіла) та патологічних (кісти, новоутворення) утворень.

Однією із складових частин диспансеризації є проведення лабораторного дослідження крові 10-15 % корів на початку сухостійного періоду, через 10 -20 днів після родів та у неплідних тварин.

При аналізі організації осіменіння, визначенні його ефективності та для з'ясування причин низької заплідненості клінічно здорових тварин вивчають технологію осіменіння, а саме: зберігання, відтаювання, оцінку якості сперми, способи її введення та визначення оптимального часу для осіменіння. Поряд з цим аналізують санітарний стан пункту штучного осіменіння (лабораторії по відтворенню стада), підготовку інструментів, матеріалів та обладнання.

На основі виявлених причин акушерських і гінекологічних хвороб та неплідності корів і телиць складається план заходів з їх усунення і профілактики.

Диспансеризація сухостійних корів і нетелів спрямовується на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду.

Диспансеризація в родильному відділенні включає: обстеження санітарно-гігієнічного стану родильного відділення; щоденний клінічний огляд корів; акушерське дослідження при патологічних родах і при патології післяродового періоду; лікування хворих тварин та проведення заходів профілактики акушерської патології, яка виникає під час родів і в післяродовий період.

У родильному відділенні щоденно клінічно оглядають корів. Після закінчення молозивного періоду їх перевіряють на субклінічний мастит пробою з 2% розчином мастидину, зокрема тих, які в період запуску реагували позитивно.

У цех виробництва молока корів переводять через 10-15 днів після отелення і утримують до запуску. З 18-го дня щоденно виявляють статеву охоту і при її наявності осіменяють корів.

Щомісячно проводять гінекологічне дослідження корів, які не проявили статевого збудження протягом 30-45 днів після родів. Раз у три місяці досліджують 10-15 проб крові, сечі та молока, які одержані від корів з анафродизією для визначення стану обміну речовин.

За необхідності проводять ортопедичну диспансеризацію, аналізують раціони та умови утримання, вивчають причини абортів.

Контрольні питання

1. Чим відрізняється неплідність і яловість?

2. Чи являється хворобою яловість або неплідність?

3. Яка різниця між післяродовим періодом та сервіс періодом?

4. Якщо між отельний період 365 днів – який в такому випадку вихід телят на 100 корів?

5. Що включають обліково-аналітичні заходи гінекологічної диспансеризації?

6. Яка мета проведення акушерської та гінекологічної диспансеризації?