top of page

Тема: Затримання посліду, вузькість, сухість та набряк родових шляхів.

План заняття:

1.Затримання посліду.

2. Родопоміч при вузькості родових шляхів та перерозвитку плода:

а) звуження каналу шийки матки;

б) неповне розкриття шийки матки;

в) спазм шийки матки;

г) вузькість вульви і піхви;

д) вузькість тазу;

е) крупнопліддя.

3. Сухість і набряк родових шляхів.

Література (основна та додаткова):

  1. Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник / Г.Г. Харута, С.С Волков, І.М. Плахотнюк, С.А. Власенко, М.В. Вельбівець, Б.П. Івасенко та ін. -К.:Аграрна освіта,2013.-249 – 253, 274 - 279 с.

  2. Карташов І.І.,Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навч. посібник.-К.:Вища шк.,1991.-207 – 211, 223 – 226, 231 - 236 с.

  3. Андрієвський В. Я.,Смирнов І.В Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння. Навч. Посібник. – К.:Вища шк..,1978.-207 – 211, 213, 252 – 255 с.

  4. Яблонський В. А.,Хомин С. П.,Калиновський Г. М., Харута Г. Г., Харенко М. І., Любецький В. Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології./ За редакцією В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Підручник. – Вінниця: Нова Книга , 2006 – 370, 349 – 350, 353 - 360 с.

 

1.Затримання посліду.

Затриманим послідом рахують той, який не виділяється у овець і кіз протягом 4–5 год., у свиней, сук, кішок і кролиць – протягом 2–3 год. після народження плодів. Затримання посліду спостерігається частіше у овець і кіз, рідше – у свиней і дуже рідко у собак, кішок і кролиць.

Причини. Розрізняють три групи причин затримання посліду:

1) недостатні скорочення матки (гіпотонія) або відсутність скорочень (атонія). Сприяючими чинниками тут можуть бути неповноцінна годівля, виснаження або ожиріння тварини, відсутність моціону в період вагітності, розтяг матки при великій кількості плодів, стомлення породіллі взагалі і міометрія зокрема після тривалого періоду виведення плоду (плодів);

2) дуже щільне з'єднання судинної оболонки із слизовою оболонкою матки, що спостерігається при набряклості їх тканин і запальних процесах. В результаті набряклості ворсинки хоріону щільно затискаються в криптах слизової оболонки матки і не виходять з них навіть при сильних переймах. Набряк і злипливе запалення плодової і материнської частин плацент можуть виникати при інфікуванні їх збудниками специфічних (бруцельоз і ін.) і неспецифічних інфекцій, а також при різних травмах;

3) механічні перешкоди для вигнання посліду: звуження або закриття каналу шийки матки або отворів рогів в місцях їх впадання в тіло матки (при спазмах матки або при швидко наступаючій інволюції); перегини або інвагінація матки і ін.

Симптоми і перебіг. У овець і кіз плодові оболонки частково звисають із статевої щілини. Тварина згинає спину, натужується. В окремих випадках сильні потуги можуть привести до випадання матки. Інших відхилень від норми протягом перших діб хвороби не спостерігається.

На 2-у добу, якщо послід не відділиться і не було вжито ніяких лікувальних заходів, розвиваються ускладнення. Починається гнильне розкладання посліду, він стає в'ялим, набуває сірого забарвлення, із статевої щілини виділяється рідина червонуватого кольору з іхорозним запахом. Відбувається рясне заселення мікрофлорою порожнини матки, що веде до запалення її стінки. Токсини мікробів і продукти розпаду посліду і лохій, поступаючи в лімфу і кров, викликають інтоксикацію організму породіллі. У тварини знижується апетит, порушується жуйка, підвищується температура тіла, зменшується секреція молозива, з'являється загальне нездужання.

Надалі виділення із статевої щілини набувають все більш іхорозний характер. На нижній стінці піхви можуть з'явитися вогнища некрозу унаслідок тиску на неї оболонок посліду. На 4–5-у добу нерідко можливий летальний наслідок (особливо у кіз) унаслідок розвитку важкої інтоксикації, газової флегмони, сепсису і правця.

Діагноз. У овець і кіз бувають випадки, коли плодові оболонки не виступають назовні, їх можна знайти тільки при вагінальному дослідженні. Крім того, іноді звисаюча частина посліду відривається і в матці залишаються його шматочки, прикріплені до окремих карункулів. В цьому випадку встановити часткове затримання посліду можна за наслідками огляду частини плодових оболонок, що виділилася, а також при внутрішньо-матковому дослідженні рукою (якщо шийка матки ще достатньо відкрита).

У разі швидкого погіршення загального стану собаки, особливо при підозрі на розвиток гангрени материнської частини плаценти, показана екстрипанація матки.

 

2. Родопоміч при вузькості родових шляхів та перерозвитку плода:

 А) ЗВУЖЕННЯ (ВУЗЬКІСТЬ) ШИЙКИ МАТКИ

Під звуженнями (вузькістю) шийки матки звичайно розуміють всі випадки недостатнього розкриття її під час пологів, що затримує виведення плоду.

Основні форми клінічного прояву цієї патології можна класифікувати таким чином:

вузькість шийки матки функціонального характеру: неповне (сповільнене) її розкриття; нерозкриття шийки матки у овець і кіз як особлива форма прояву неповного її розкриття; спазм шийки матки;

вузькість шийки матки унаслідок необоротних структурних змін в її тканинах (рубцюватих стягань і ін.);

звуження шийки матки при затяжних пологах процесів інволюції, що як наслідок почалися.

Б) Неповне розкриття шийки матки характеризується тим, що стадія її розкриття під час пологів не досягає повного розвитку (не завершується).

Етіологія. Гормональні порушення, недостатня інфільтрація тканин шийки матки перед пологами, слабе подразнення її механорецепторів – при слабих переймах і потугах, передчасному відходженню навколоплідних вод, поперечному положенні плоду і ін., а також у свиней, собак, кішок і кролиць іноді при малоплідності.

Симптоми. У самок відзначають всі ознаки пологів, що почалися, перейми і потуги звичайні, але можуть бути ослабленими або дуже сильними, народження плоду не відбувається. При вагінальному дослідженні встановлюють недостатнє розкриття шийки матки, вона прощупується у вигляді кільця або манжети.

Прогноз. В окремих випадках шийковий канал поступово розширяється повністю протягом 12–36 год. Якщо він тривалий час залишається недостатньо відкритим, особливо після відходження навколоплідних вод, то плоди гинуть, порожнина матки інфікується, у самки розвивається інтоксикація і сепсис. Лікування. Краще всього відразу приступити до проведення кесаревого розтину, оскільки вичікувальна тактика і застосування консервативних заходів звичайно не дають швидкого результату, причому зростає небезпека загибелі плодів і появи ускладнень у матері.

Якщо навколоплідний міхур цілий, а перейми і потуги слабі або, навпаки, надмірно сильні, то можна застосувати спочатку консервативне лікування, прийняте при цих аномаліях родових сил, але дотримуючись певної обережності. Так, у разі слабих перейм і потуг призначають внутрішньовенно розчини глюкози, кальцію глюконата або хлориду. Невеликі дози окситоцину, помірно активізуючи скорочення матки, сприяють розкриттю каналу шийки, а від великих доз може наступити розрив стінки матки.

Ін'єкція естрогенного препарату, наприклад естрадиолу бензоату (вівці, козі і свині в дозі 2–5 мг, собаці – 0,1 – 1 мг), сприяє розслабленню шийки матки. Застосування простагландинів, що викликають скорочення рогів матки і розкриття її шийки, недостатньо вивчено при даній патології. У овець, кіз і свиней іноді вдаються до ручного розширення каналу шийки матки свердлячими рухами пальців. Але ця процедура займає багато часу і представляє відому небезпеку для здоров'я самки, оскільки можливі розриви тканин шийки матки під час розширення або при витяганні плоду (повного згладжування каналу шийки досягти не завжди вдається).

Нерозкриття шийки матки у овець і кіз. Відсутність або недостатнє відкриття шийки матки під час пологів, звичайно з попереднім випаданням піхви, відноситься до найчастіших ускладнень пологів у овець і кіз і нерідко призводить до загибелі плодів і матері. Вказана патологія, (унаслідок кільцеподібного звуження зовнішнього отвору шийки матки), особливо широко поширена в Австралії і в Новій Зеландії, де вона складає іноді до 15–25% всіх випадків патологічних пологів у овець. При цьому масові випадки нерозкриття шийки матки реєструються переважно в районах з добрими пасовищними угіддями, на яких утримують овець до ягніння, і частіше в роки із сприятливими кліматичними умовами для рослинності, ніж в посушливі роки.

В нашій країні, зокрема в умовах Білорусьії, за А. Н. Лавором (1985), нерозкриття шийки матки реєструється у 4–14% вівцематок породи прекос тоді як у латвійських темноголових овець дана патологія зустрічається рідко, а у Романових – не спостерігається.

Етіологія. Остаточно не з'ясована. Багато дослідників заперечують який-небудь причинний зв'язок нерозкриття шийки матки у овець і кіз з віком і породою тварин, їх угодованістю, вмістом фітоестрогенів в кормах, тривалістю вагітності, масою плодів або їх статтю, інтенсивністю родових перейм і ін. Випадання піхви розглядається, з одного боку, як чинник, що привертає до нерозкриття шийки матки, а з іншою – як наслідок цієї патології в процесі пологів.

Як при випаданні піхви, так і при не розкритті шийки матки у овець знижено вміст кальцію в сироватці крові і порушений баланс оваріальних і деяких інших гормонів. За спостереженнями А. Н. Лавор, у овець з не розкриттям шийки матки не відбувається до початку ягніння різкого зниження в крові концентрації прогестерону, підвищення рівня эстрадиолу – 17р, кортизону і простагландину Ф2а, властивих нормальному перебігу родового акту.

Симптоми. За 1–25 днів, а частіше за 10–15 днів до ягніння звичайно спостерігається випадання піхви. У таких тварин пологи наступають в середньому на 2-12 дні раніше, ніж у здорових, а передвісники пологів виражені слабше.

Не дивлячись на інтенсивні родові перейми і потуги, народження плоду не відбувається. Пальпацією через піхву знаходять закритий канал шийки матки або він трохи привідчинений у вигляді тугого, сухожилкоподібної консистенції кільця (діаметром 1–2 см, іноді більше), з якого виступають навколоплідні оболонки. Під впливом сильних потуг шийка матки вдавлюється в піхві, що нерідко приводить до вивороту і випадання піхви, якщо це не відбулося ще до пологів (мал. 25).

В найближчі 24–36 год. і більш якої-небудь тенденції до розкриття цервікального каналу, як правило, не наголошується. Плід гине, загальний стан різко погіршується.

             

 

Лікування. Показано кесарів розтин. Медикаментозне лікування або ручне розширення шийки матки малоефективне.

Профілактика зводиться до симптоматичного лікування випадання піхви і застосування гормональних препаратів.

Проводять вправлення і закріплення випавшої піхви, краще за допомогою мотузяного бандажа, з подальшим введенням самці 10%- вого розчину кальцію глюконату внутрішньовенно або внутрішньом'язево або глюкози внутрішньовенно по 50 мл через день – 2–3 рази.

Тваринам, у яких випадання піхви відбулося за 15–25 днів до передбачуваного терміну ягніння, можна ввести хоріонічний гонадотропін (ХГ) внутрішньом'язево в дозі 200 ОД, що сприяє збереженню вагітності і нормальному перебігу пологів. При випаданні піхви за 3–15 днів до окоту доцільно викликати передчасні пологи за допомогою ін'єкції простагландину-естрофану в дозі 2 мл (500 мкг) внутрішньом'язево, пологи наступають протягом 72–112 год. Поєднання естрофану з введенням 0,1%-вого масляного розчину естрадіолу дипропіонату внутрішньом'язево в дозі 2 мл скорочує настання пологів до 54–72 год. і також забезпечує отримання життєздатного приплоду (А. Н.  Лавор, 1985, 1987).

 

В) Спазм шийки матки. Іноді унаслідок нервово-рефлекторних розладів статевої сфери, переважно у легкозбуджуючих самок, спостерігається ненормальне явище: при посиленні перейм шийка матки не розслабляється, а, навпаки, стає ще більш напруженою, перешкоджаючи розкриттю її каналу. При вагінальному дослідженні вдається встановити поступове звуження цервікального каналу під час перейм. Іноді спазм шийки матки зникає мимовільно, без лікування.

Лікування. Тварині надають спокій, тепло на ділянку крижів і поперека. Роблять надплевральну новокаїнову блокаду по В. В. Мосіну або сакральну анестезію. Показані інші спазмолітичні засоби, як при лікуванні надмірно сильних перейм і потуг.

Вузькість шийки матки при рубцюватих стяганнях і інших необоротних патологічних змінах в її тканинах. Причинами вузькості шийки матки можуть бути розростання в ній сполучної тканини на ґрунті колишніх поранень або хронічних запалень, а також новоутворення у вигляді карцином, фібром і ін. Пальпацією через піхву встановлюють дещо привідкриту шийку матки, іноді з ущільненими ділянками її тканин або повне зарощування її каналу.

Лікування. Проводять кесарів розтин.

Звуження шийки матки при затяжних пологах. Якщо виведення плоду під час пологів із якої-небудь причини затримується на 1–2 доби, то просвіт каналу шийки матки і частково піхви починає зменшуватися унаслідок наступаючих процесів інволюції. Стінка родових шляхів втрачає свою еластичність, слизова оболонка стає сухою, легко травмується. При цьому, як правило, плоди мертві, мацеровані або емфізематозні, загальний стан самки порушений.

 

 

Г) ВУЗЬКІСТЬ ВУЛЬВИ І ПІХВИ

Народження плоду може бути утруднено через недостатню розтяжність тканин вульви або піхви.

Етіологія. Недорозвиненість вульви і піхви (інфантилізм) або недостатня інфільтрація їх тканин перед пологами (особливо у первородящих тварин), рубцюваті стягання і зрощення (частіше у овець і кіз), новоутворення (у собак), сильна набряклість тканин і наявність гематом після акушерського втручання (частіше у свиней).

Симптоми. Потуги і перейми нормальні або посилені, але плід не показується назовні або (при вузькості вульви) видні в статевій щілині тільки мордочка, кінчики копит (лапок) або частина навколоплідного міхура. Пальпацією через статеву щілину і піхву встановлюють місце і ступінь звуження вульви або піхви.

Прогноз. Без надання допомоги пологова діяльність припиняється, плоди гинуть, родові шляхи інфікуються, починається гнильне розкладання плодів, іноді розвивається некротичне запалення піхви. У овець і кіз, рідше у інших тварин при вузькості вульви і посилених переймах може наступити розрив промежини. У собак нерідко спостерігається перфоруючий некроз тканин промежини, обумовлений тривалим тиском на неї застряглого плоду.

Допомога. При не дуже сильному звуженні вульви і піхви рясно мастять їх стінки і шкіру плоду стерильним вазеліном або вводять відвар льняного сім'я або простерилізоване рослинне масло. Накладають акушерські петлі або щипці на голову плоду або його тазовий пояс залежно від передлежання і, розширюючи пальцями статеву щілину і піхву, обережним натягненням витягують плід.

При значному звуженні вульви і піхви застосовують кесарів розтин. Але якщо виявляється вузькість тільки вульви, то іноді вдаються до перинеотомії.

 

Д) .    КРУПНОПЛІДДЯ

Крупнопліддя  (hypertrofya fetus) – невідповідність нормально розвиненого таза самки до великого розміру плода.

Причини. Міжпорідне схрещування, неправильний підбір пар, подовження вагітності, розвиток одного плода у багатоплідних тварин. Сприяє надмірна годівля вагітних.

Клінічні ознаки. До рівня вульви доходять тільки кінчик носа і перерозвинені копитця, або лише задні кінцівки.

Діагноз. Легко обґрунтувати за часом перебігу родів, поведінкою породіллі та за акушерського (вагінального) дослідження.

Допомога. Кесарів розтин, а за мертвого плода – фетотомія

 

 3. Сухість і набряк родових шляхів

Сухість родових шляхів може виникати в результаті передчасного відходження навколоплідних вод (до повного розкриття шийки матки), але значно частіше вона спостерігається, особливо у свиней, собак, кішок і кролиць, при самих різних видах патологічних пологів, коли навколоплідні води відходять своєчасно, але процес виведення плоду затягується. Якщо при цьому з метою допомоги породіллі робляться тривалі і невмілі маніпуляції в родових шляхах, то слизова оболонка їх стає набряклою, а сухість її ще більше посилюється.

Через відсутність водного прошарку між плодом і стінкою родових шляхів, а також через зменшення просвіту останніх унаслідок набряклості їх тканин народження або витягання плоду утруднено.

Допомога. Слизову оболонку родових шляхів і шкіру передлежачого плоду рясно мастять стерильним вазеліном, топленим салом або антимікробними емульсіями. В родові шляхи і порожнину матки вливають (за допомогою гумової трубки і воронки або під помірним тиском за допомогою шприца Жане) слизові рідини: відвар льону, вівса, вазелінове масло і ін. – вівці, козі і свині в кількості 500–2000 мл, собаці – 50–500 мл. Після цього витягують плід з урахуванням перейм і потуг.

В тих випадках, коли суха слизова оболонка родових шляхів сильно набрякла і втратила свою еластичність, показано кесарів розтин.

Контрольні питання:

  1. Які фізіологічні терміни відділення посліду у самок тварин після виходу плода (плодів)?

  2. Як впливає годівля та умови утримання тварин на протікання родів?

  3. Які причини сухості і набряку родових шляхів?

  4. Чи правильним є підв’язування важких предметів до посліду що не відділився?

  5. Назвіть хвороби родового процесу.

  6. Чим відрізняються традиційний метод ручного відділення посліду від методу Поліщука?

  7. Які можуть бути ускладнення при ручному відділенні посліду і як їх уникнути?

bottom of page