Млинівський Державний Технолого-Економічний коледж

Тема: Аборти.

План заняття:

1. Етіологія та розповсюдженість абортів у тварин.

2. Класифікація абортів.

3. Патогенез та наслідки абортів.

4. Економічні збитки від абортів.

5. Профілактика абортів тварин.

6. Гігієна акушера при абортах тварин.

Література (основна та додаткова):

1. Акушерство, гінекологія та штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навчальний посібник / Г.Г. Харута, С.С Волков, І.М. Плахотнюк, С.А. Власенко, М.В. Вельбівець, Б.П. Івасенко та ін. -К.:Аграрна освіта,2013.-191 – 197 с.

2. Карташов І.І.,Шарапа Г.С. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння сільськогосподарських тварин: Навч. посібник.-К.:Вища шк.,1991.-170 – 176 с.

3. Андрієвський В. Я.,Смирнов І.В Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння. Навч. Посібник. – К.:Вища шк..,1978.-189 – 199 с..

4. Яблонський В. А.,Хомин С. П.,Калиновський Г. М., Харута Г. Г., Харенко М. І., Любецький В. Й. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології./ За редакцією В. А. Яблонського та С. П. Хомина. Підручник. – Вінниця: Нова Книга , 2006 –294 – 312с

 

1. Етіологія та розповсюдженість абортів

Аборт (abortus, від лат. aborіоr − народжувати передчасно) – переривання вагітності з наступним розсмоктуванням або вигнанням зародка, муміфікацією, мацерацією, путрифікацією або вигнанням з матки викидня чи недоноска.

Масово аборт проявляється у свиней, овець іноді у корів. У корів аборт незаразного походження реєструється у середньому в 1,5 %, інколи − у 5 % випадків.

Під час запліднення, як відомо, в результаті злиття яйця і спермія відбувається об'єднання двох генотипів. За несприятливої комбінації батьківського і материнського генотипів зародок може виявитися гомозиготним, за будь-яким летальним геном і загинути на ранніх стадіях розвитку.

Аналогічна резус-конфлікту несумісність може спостерігатися у тварин, проте 5-6-и шарова їх плацента непроникна для антитіл матері. Тому вони накопичуються в молозиві, згодовування якого новонародженим може закінчитися летально.

 

2. Класифікація абортів

    За часом настання аборт може бути:

• ранній − переривання вагітності у першій третині;

• пізній;

    За характером прояву:

• самовільний (спонтанний);

• індукований (штучний);

• повний;

• неповний (частина плодів доношується і народжується);

• клінічний;

• прихований (ембріональна загибель).

Ембріональна смертність – це переривання вагітності (найчастіше буває) на ембріональній стадії розвитку. Ранні аборти розповсюджені досить широко, лише недосконалі на сьогодні методи діагностики не дозволяють їх діагностувати. Вважають, що низьку заплідненість корів від першого осіменіння у 15 – 30 і навіть 40 % випадків можна пояснити ранньою ембріональною смертністю. У овець цей показник сягає 20 %, у кобил значно більше (тривалий період плацентації).

Ц. Касіда, досліджуючи корів, що приходили повторно в охоту після осіменіння, виявляв через декілька днів після овуляції 66 % запліднених яйцеклітин, а через 34 дні – лише 23 % живих зародків.

Т. Едей (1969) класифікує приховані аборти у наступній послідовності:

Пренатальна смертність – загибель ембріонів чи плодів на будь-який стадії їх розвитку.

Ембріональна смертність – загибель зигот чи ембріонів з незавершеною імплантацією з наступною їх дегенерацією та розсмоктуванням.

Плодова смертність – загибель плодів, що настає між завершенням імплантації та родами.

 

3. Патогенез та наслідки абортів.

Наслідки абортів:

• розсмоктування ембріона;

• вигнання ембріона;

• вигнання викидня;

• муміфікація (висушування);

• мацерація (ферментативне розплавлення тканин);

• путрифікація (гнильне розкладання плода);

• петрифікація (скам’яніння).

Зародок, що гине на ранніх стадіях розвитку звичайно розсмоктується, без зовнішніх клінічних ознак. Якщо ембріо­нальна смертність настає на фоні циклічного (малоактивного) жовтого тіла, то на 15-16-й день воно починає розсмоктуватися, така корова може приходити в чергову охоту в нормальні строки і смертність залишається непоміченою.

Якщо ж зародок гине після 16-20-го дня вагітності, то поява чергового статевого збудження затримується. Таку ембріональну смертність можна діагностувати за подовженим інтервалом між суміжними охотами.

 

4. Економічні збитки за аборту обумовлюються від:

• недоотримання приплоду і молока;

• витрат на лікування тварин з ускладненнями;

• тривалої неплідності.

 

5. Заходи профілактики аборту та утробної інфекції

Профілактику ембріональної смертності проводять шляхом внутрішньом’язового введення 15 мл тетравіту або аналогічних полівітамінів за годину до першого введення сперми коровам (С.С. Волков).

Коровам за гіпотонії матки та багаторазових, безрезультатних осіменіннях застосовують асептизацію порожнини матки з використанням внутрішньоматкового введення 0,3 % -ного розчину Люголя в дозі 2 – 5 мл (або флакон, розведеного у 10 мл фізрозчину, препарату спермосан-3) після другого введення сперми (через 12 – 24 год) з одночасним, підшкірним введенням 8 – 10 ОД окситоцину;

На 7 – 8-й дні після осіменіння за низької якості жовтих тіл, додатково, внутрішньом’язово вводять 20 – 40 мг прогестерону або 2 мл (10 мкг) сурфагону. Очікувана заплідненість за умови дотримання зазначених рекомендацій буде складати 50 % і більше (Г.Г. Харута, С.А. Власенко).

За вагітності у випадку загрози аборту:

• при живому плоді і закритій шийці матки (тонолітики, гестагени, вітамін Е);

• при відкритій шийці матки (плодовий міхур вийшов) − стимулюють родову діяльність;

• якщо аборт скоївся або настала смерть плода − звільняють матку від плода і його оболонок.

Профілактика аборту, загалом, складається з таких заходів:

• повноцінна годівля залежно від фізіологічного стану тварин;

• дотримання правил напування тварин;

• не випасати вагітних по росі, снігу, інею, на бобових;

• не переганяти по слизькій дорозі;

• виключити інбридинг при паруванні;

• вибирати оптимальний час для осіменіння;

• дотримуватися правил асептики і антисептики при осіменінні;

• осіменяти тварин після повної інволюції статевих органів після родів та повністю вилікуваних;

• кваліфікована діагностика вагітності;

• уникати грубої фіксації і надмірної експлуатації вагітних;

• планувати ветеринарні заходи і обробки, враховуючи фізіологічний стан тварин.

 

6. Гігієна акушера при абортах тварин.

Підготовка акушера. Він надягає чистий халат і клейонковий фартух: рукави халата загортає до плечей. Нігті коротко остригає, гострі краї їх зарівнює; руки ретельно миє теплою водою з милом, витирає чистим рушником, а потім обробляє йодованим спиртом (1:1000); ранки, подряпини, особливо біля нігтів, мастить 5%-вим спиртним розчином йоду і заливає колодієм.

Після дезінфекції втирає в шкіру рук стерильний вазелін або будь-яку дезінфікуючу мазь. Це сприяє кращому ковзанню руки в родових шляхах і, крім того, оберігає акушера від можливого зараження в тих випадках, коли доводиться витягувати мертві, емфізематозні плоди, посліди, що розкладаються, або надавати допомогу тваринним, хворим бруцельозом, туберкульозом і ін. В цих випадках краще всього користуватися акушерсько-гінекологічними або хірургічними рукавичками.

Під час роботи нерідко руки акушера забруднюються каловими масами, тому поряд повинен знаходитися дезінфікуючий розчин (в кружці Есмарха).

Особи, що допомагають при пологах або подаючи інструменти, також повинні дотримувати чистоту рук.

Після закінчення операції руки ретельно миють теплою водою з милом і протирають йодованим спиртом.

Контрольні питання

1. Що таке аборт?

2. Які причини абортів?

3. Чим ускладнюються аборти?

4. Чи може заразитися спеціаліст ветеринарної медицини при наданні допомоги тварині що абортувала і якими хворобами?

5. Чи впливає годівля та умови утримання вагітних тварин на виникнення абортів?

6. Які ви знаєте інфекційні аборти тварин  і чим вони небезпечні?

7. Назвіть інвазійні аборти і як їх розпізнати?

8. Яка можлива небезпека для спеціаліста ветеринарної медицини при лікуванні тварин що абортували та як її не допустити?

9. З чого складаються збитки при абортах?

10. Які можуть бути ускладнення при абортах і як їх уникнути?